Аналіз нормативно-правових механізмів освітньо-реабілітаційного супроводу дітей із порушеннями зору в системі освіти США

У статті представлено теоретико-правовий аналіз нормативно-правових механізмів освітньо-реабілітаційного супроводу дітей із порушеннями зору у США. Простежено еволюцію від сегрегованого навчання до оцінювання функціонального зору, інклюзивної освіти та універсального дизайну навчання. Досліджено три федеральні правові механізми: Закон про освіту осіб з інвалідністю (IDEA), Розділ 504 Закону про реабілітацію 1973 року (Section 504) та Розділ II Закону про американців з інвалідністю (ADA). IDEA гарантує спеціально спроєктоване освітнє середовище на основі Індивідуальної програми навчання (IEP), визначає необхідність навчання шрифту Брайля, забезпечення асистивними технологіями та планування наступності між рівнями освіти. Section 504 захищає учнів від дискримінації і гарантує право на безоплатну належну державну освіту, тоді як Розділ II ADA встановлює вимоги щодо ефективної комунікації та доступу до інформації в доступних форматах. Наголошено на значенні універсального дизайну навчання, індивідуальних розумних пристосувань, спеціально організованого освітнього середовища та спеціалізованих освітньо-реабілітаційних послуг. IEP і 504 Plan порівняно за критеріями відповідності, обсягом підтримки, складом команди, фінансуванням, процедурами повторного оцінювання та процесуальними гарантіями. Вибір між цими механізмами має ґрунтуватися на персоналізованому оцінюванні освітніх і функціональних потреб дитини, а не на формальному ступені порушення зору. Пріоритетними напрямами адаптації досвіду США в Україні визначено оцінювання функціонального зору та освітніх потреб; формулювання вимірюваних цілей і чітке визначення послуг в індивідуальній програмі розвитку; забезпечення доступних форматів інформації, асистивних технологій і розумних пристосувань; підтримку переходу між рівнями освіти, професійною підготовкою, працевлаштуванням і незалежним дорослим життям; посилення участі батьків і процесуальних гарантій.

The article provides a theoretical and legal analysis of mechanisms governing educational and rehabilitation support for children with visual impairments in the U.S. It traces the shift from segregated schooling to functional vision assessment, inclusive education, and Universal Design for Learning. Three federal legal mechanisms are examined: the Individuals with Disabilities Education Act (IDEA), Section 504 of the Rehabilitation Act of 1973, and Title II of the Americans with Disabilities Act (ADA). IDEA guarantees a specially designed educational environment based on an Individualized Education Program (IEP), requiring Braille instruction, assistive technology, and transition planning between educational levels. Section 504 protects students from discrimination and guarantees a free appropriate public education, while Title II of the ADA requires effective communication and access to information in accessible formats. It emphasizes Universal Design for Learning, reasonable accommodations, a specially organized educational environment, and educational and rehabilitation services. The IEP and the 504 Plan are compared by eligibility, support scope, team composition, funding, reevaluation procedures, and procedural safeguards. The choice between these mechanisms should be based on a personalized assessment of the child’s educational and functional needs rather than on the formal degree of visual impairment. Priority areas for adapting the U.S. experience in Ukraine include assessing functional vision and educational needs; setting measurable goals and clearly defining services in the Individual Development Program; providing accessible information formats, assistive technology, and reasonable accommodations; supporting transitions between educational levels, vocational training, employment, and independent adult life; and strengthening parental participation and procedural safeguards.