Сутність іншомовної комунікативної компетентності учнів початкової школи та стратегії її формування

Зміни, які відбуваються в суспільних відносинах, напрямок на євроінтеграцію вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їх мовної підготовки, тому пріоритетної значущості набуло вивчення англійської мови як засобу спілкування. Отже, питання формування комунікативної компетентності стало особливо актуальним. У статті розкрито поняття “іншомовна комунікативна компетенція” та “компетентність” у науково-педагогічній літературі та погляди вчених щодо їх трактування. Виокремлено складові іншомовної комунікативної компетентності (гностична, комунікативна, емоційна) та її структуру (дискурсивна, соціолінгвістична, стратегічна, лінгвістична). Встановлено, що рівень успішності формування іншомовної комунікативної компетентності молодшого школяра залежить від: урахування вікових особливостей, сучасних інтерактивних форм, методів та засобів навчання, цікавого змістового навчального матеріалу. У статті розглянуто стратегії формування іншомовної комунікативної компетенції молодшого школяра. Майстерність сучасного учителя школи полягатиме у відборі відповідних стратегій формування комунікативної компетентності, визначення форм та методів навчання, оновленні змісту навчального матеріалу та засобів наочності.
Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери, яка б сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала мовленнєву діяльність учнів, на основі залучення учнів до таких форм роботи: навчального діалогу, інсценування, словесна творчість, рольові ігри, творчий переказ, пошукова робота з різними джерелами інформації, співпраця в парах і групах, інтерактивні вправи, монологічна промова.

Изменения, происходящие в обществе, направленность на евроинтеграцию требуют повышения коммуникативной компетенции школьников, усовершенствование их языковой подготовки, поэтому большую значимость имеет изучение английского языка как средства общения. Поэтому вопрос формирования коммуникативной компетентности стал особенно актуальным. В статье раскрыто понятие “иноязычная коммуникативная компетенция” и “компетентность” в научно-педагогической литературе и взгляды ученых на их трактовку. Выделяются составляющие иноязычной коммуникативной компетентности (гностическая, коммуникативная, эмоциональная) и её структура (дискурсивная, социолингвистическая, стратегическая, лингвистическая). Установлено, что уровень успешности формирования иноязычной коммуникативной компетентности младшего школьника зависит от: учета возрастных особенностей, использования современных интерактивных форм, методов и средств обучения, интересного учебного материала. В статье также раскрыты стратегии формирования иноязычной коммуникативной компетенции младшего школьника. Мастерство современного учителя школы будет состоять в отборе соответствующих стратегий формирования коммуникативной компетентности, определение форм и методов обучения, обновлении содержания учебного материала и средств наглядности. Формированию коммуникативной компетентности у младших школьников способствует создание такой атмосферы, которая бы способствовала положительному общению, стимулировала речевую деятельность учеников, на основе привлечения учеников к таким формам работы, как: учебный диалог, инсценирование, словесное творчество, ролевые игры, творческий пересказ, поисковая работа с разными источниками информации, сотрудничество в парах и группах, интерактивные упражнения, монологическая речь.

Changes occurring in public relations, the direction towards European integration require increasing the communicative competence of students, improving their language training, so the priority of learning English as a means of communication. Therefore, the issue of communicative competence has become especially relevant. The concept of “foreign language communicative competence” and “competence” in scientific and pedagogical literature and the views of scientists on their interpretation is revealed in the article. The following components of foreign language communicative competence are distinguished: gnostic, communicative, emotional. The structure of foreign language communicative competence is shown: discursive competence, sociolinguistic competence, strategic competence, linguistic competence. It was established that the level of success in the formation of foreign language communicative competence of the younger student depends on: taking into account age characteristics, the use of modern interactive forms, methods and means of education, interesting educational material. The article also discloses strategies for the formation of the foreign language communicative competence of elementary school students. The skill of a modern school teacher will be to choose appropriate strategies for developing communicative competence, defining forms and methods of teaching, updating the content of educational material and means of clarity. The key to the formation of communicative competence among junior pupils is to create an atmosphere that would encourage positive communication, stimulate the student’s speech activity, on the basis of involvement of students in the following forms of work: educational dialogue, staging, verbal creativity, role-playing games, creative translation, search work with different sources of information, cooperation in pairs and groups, interactive exercises, monologue speech.