Мовні межі форм представництва прагмалінгвістичних тактик упливу

У статті розглянуто мовні одиниці з погляду закладеного в них інтерпретаційного потенціалу. Аналіз ґрунтується надекодуванні мовних значень шляхом компонентного аналізу, де специфіка вживання мовних одиниць, що є первинними елементами перлокутивних ефектів, зіставлено з комунікативною метою найпоширеніших в сучасному українському дискурсі стратегій дискредитації та викривлення інформації. Охарактеризовано основні тактики притаманні для конфронтативних стратегій, які здатні формувати деструктивні відчуття у сприйнятті елементів політичного дискурсу в реципієнтів. Оптимально визначенні мовні межі представництва прагмалінгвістичних тактик упливу надають змогу мовцеві досягати поставленої ним комунікативної мети, а цілеспрямована підбіркамовних засобів та знання про особливості ментальної картини свідомості соціуму дозволяють політику надати спрощене пояснення складних політичних реалій і сформувати в конкретного індивіда відчуття приналежності до певної ідеологічної групи.

The article deals with linguistic units in terms of their interpretive potential. The analysis is based on the decoding of linguistic meanings through component analysis, where the specificity of the use of linguistic units, which are the primary elements of perlocutionary effects, is compared with the communicative purpose of discrediting and distorting strategies most widely used in modern Ukrainian discourse. The main tactics are characterized by confrontational strategies, which are capable of forming destructive feelings in the perception of elements of political discourse in recipients. Optimally defined linguistic limits of representation of pragmalinguistic tactics of influence allow the speaker to achieve his communicative goal, and purposeful selection of linguistic means and knowledge about the peculiarities of the mental picture of the consciousness of society allow the politician to provide a simplified explanation of complex forms of political form.