Філософія єдності знань, компетентностей і цінностей в новій українській школі

В статті доведено гостру необхідність подолання розриву між когнітивною, аксіологічною та праксеологічною функцією освіти. Такий розрив доволі міцно вкоренився у вітчизняній педагогічній практиці через потужну традицію домінування знаннєво-інформаційної парадигми в освіті. Компетентнісний підхід в освіті покликаний забезпечити втілення таких педагогічних принципів, на основі яких дитині чи молодій людині прищеплювалось би глибинне психологічне відчуття та раціональне усвідомлення того, що знання має бути ціннісно забарвлене і придатне до практичного, життєвого, творчого використання. Насамперед, в навчально-виховному процесі Нової української школи мають реалізовуватися загальнокультурні, загально-цивілізаційні компетентності, необхідні для повноцінної життєдіяльності в сучасному світі.

The article proves the urgent need to bridge the gap between education's cognitive, axiological, and praxeological function. Such a gap is quite firmly rooted in domestic pedagogical practice due to the strong tradition of the dominance of the knowledge and information paradigm in education. The competence approach in education is designed to ensure the implementation of such pedagogical principles. A child or young person would be instilled with a deep psychological sense and rational awareness that knowledge should be value-based and suitable for practical, vital, creative use. First of all, in the new school's educational process, the general cultural, general civilizational competencies necessary for full-fledged life in the modern world must be
realized.