Антропологічний вимір удосконалення здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти

Розкриваються методологічні і методичні аспекти використання антропологічного підходу для удосконалення
здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти. Антропологічний
дискурс представляється як системоорганізуючий чинник та людиномірний шлях професіоналізації, антропологізації, екзистенціалізації, аксіологізації, гуманізації здоров’язбережувальної діяльності соціального працівника та значущий аспект розвитку його професійної суб’єктності. Розкривається зміст і значення соціально-антропологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника. Вказаний компонент спрямований
на формування у соціального працівника холістичного і антропологічно-ціннісного розуміння людини як унікального
душевно-духовно-тілесного, екзистенційного, соціального і багатомірного та поліонтологічного феномену. Антропологічно-ціннісні розуміння та інтерпретації феномену людини є гносеологічною основою розвитку в соціального
працівника антропологічно орієнтованих професійних інтенцій, установок, знань, візій та представляють собою умову його професіоналізації. Розглядається феноменологія атачменту і материнства. Антропологічно-ціннісно і екзистенційно орієнтоване та феноменологічно-переживальне і емоційно-емпатійне розкриття феноменології атачменту та материнства є значимим освітнім світоглядно-професійним та ідеологічним чинником декомунізації, а також протидії формуванню в професійному дискурсі соціального працівника редукційних, позитивістських, біологізаторських, нігілістичних розумінь людини. Антропологічно-ціннісна рефлексія феноменів атачменту і материнства в процесі підвищення кваліфікації соціальних працівників представляється як пізнавально-ціннісна педагогічна умова розкриття та розвитку в них доброти, толерантності, гармонійності, розсудливості, відповідальності, турботи, поміркованості, ціннісного ставлення до людини, критичного мислення, емпатії як якостей, необхідних для реалізації здоров’язбережувальної компетентності та значущих характерологічно-поведінкових умов професійної діяльності.

The article discloses the methodological and methodic aspects of using the anthropological approach to improve the health
preserving competence of a social worker in conditions of post-graduate education. Anthropological discourse is presented as
the system-organizing factor and the human measuring way of professionalization, anthropologization, existentialization, axiologization, humanization of the health preserving activity of a social worker as we as a significant aspect of his professional
subjectivity. The article discloses the content and significance of the social-anthropological component of the health preserving
competence of a social worker. The stated component is aimed at the forming in a social worker the holistic and anthropological-value understanding of a person as a unique soul-spirit-corporal, existential, social and multi-dimensional and multi-ontological phenomenon. Anthropological-value understandings and interpretations of the phenomenon of a person are the epistemological foundation for developing in the social worker the anthropologically oriented professional intentions, orientations,
knowledge, visions and are the condition for his professional growth. The phenomenology of attachment and maternity are
studied. Anthropological-value and existentially oriented as well as «phenomenologically compassionate» and «emotionallyempathical» disclosure of the attachment and maternity phenomenology are a considerable educational and worldview-professional and «ideological» factor of decommunization as well as counteraction of formation reductive, positivist, biologist, nihilistic understandings of a person in the professional discourse of a social worker. Anthropological-value reflection of attachment and maternity phenomena in the course of post-graduate education of social workers is presented as a cognitive-value pedagogical condition for disclosure and development of kindness, tolerance, harmony, sensibility, responsibility, care, moderation, value approach to a person, critical thinking, empathy as well as qualities needed for the implementation of the health preserving competence and significant character-behavioral conditions of professional activity.