Ecological Mechanisms of Sus Scrofa Population Regulation in Modern Conditions

Wild boar population (Sus scrofa) has been growing rapidly in most countries of the world over the past decades. The invasive species has high reproduction rates and well-developed adaptive responses, which allows it to successfully expand the boundaries of its habitat, create significant economic losses to agriculture and horticulture, urban ecosystems, and threatens the loss of biological diversity and the spread of zoonotic infections. The purpose of the paper was to analyse the factors that contribute to the expansion of the Sus scrofa species in the world, to determine the ecological mechanisms of population regulation against the background of rapid anthropogenic transformation of the habitat and global climatic anomalies; to assess changes in the dynamics of population size in hunting farms of Ukraine for the period from 2010 to 2020 in the Chernihivska oblast, in particular. Conventional methods of retrospective analysis, synthesis, environmental, general biological, and epizootic research were used. The paper analyses the world experience and identifies the main factors of low effectiveness of strategies for controlling the rapidly growing population of wild boar in agroecosystems, mixed forest and urban ecosystems. Due to the unique features of forming a life strategy, the Sus scrofa species demonstrate successful development, expansion of the range of available food resources, effective use of daily diversification of ecological niches in the conditions of transformed ecosystems, etc. It is established that the reason for the inefficiency of ecological mechanisms of pressure on the population of the species in the "predator-prey" system is the absence of large predators in the forest ecosystems of Chernihivska oblast. At the same time, the absence of deterrent mechanisms in the predator-prey system ensured the manifestation of next-level mechanisms, namely, the appearance of foci of African swine fever along the forest cycle in the natural biocenoses of the region. Response – the response of populations was manifested by a rapid short-term decrease in the population of Sus scrofa, as a temporary deterrent effect with a subsequent recovery trend. The results obtained can be used in the development of practical recommendations for biological monitoring, environmental control, and the development of effective forest management measures to prevent biological safety associated with the uncontrolled distribution of Sus scrofa and African swine fever based on universal ecological mechanisms of population regulation.

Популяція дикого кабана виду (Sus scrofa) збільшується стрімкими темпами в більшості країн світу
упродовж останніх десятиліть. Інвазивний вид володіє високими показниками відтворення та добре розвиненими адаптивними реакціями, що дозволяє йому успішно розширювати межі свого ареалу, створювати значні економічні збитки сільському і садовому господарствам, урбоекосистемам, загрожує втраті біологічного різноманіття та поширенню зоонозних інфекцій. Метою статті було проаналізувати чинники, які сприяють експансії виду Sus scrofa у світі, визначити екологічні механізми регуляції чисельності популяції на фоні стрімкої антропогенної трансформації середовища існування та глобальних кліматичних аномалій; оцінити зміни динаміки чисельності популяції в мисливських господарствах України за період з 2010 по 2020 роки і Чернігівської області, зокрема. Застосовували
традиційні методи ретроспективного аналізу, синтезу, екологічних, загально-біологічних, епізоотичних методів дослідження. Проаналізовано світовий досвід та визначено основні чинники низької ефективності стратегій контролю за швидко зростаючою популяцією кабана дикого в агроекосистемах, екосистемах мішаних лісів та урбоекосистемах. За рахунок унікальних особливостей формування життєвої стратегії вид Sus scrofa демонструє успішний розвиток, розширення ареалу та спектру доступних харчових ресурсів, ефективне використання добової диверсифікації екологічних ніш в умовах трансформованих екосистем тощо. Встановлено, що причиною неефективності екологічних механізмів тиску на популяцію виду в системі «хижак-жертва» є відсутність великих хижаків в лісових екосистемах Чернігівської області. Водночас, відсутність стримуючих механізмів в системі «хижак-жертва» забезпечило маніфестацію механізмів наступного рівня, а саме формування осередків африканської
чуми свиней за лісовим циклом в природних біоценозах регіону. Реакція-відповідь популяцій проявилася стрімким короткочасним зниженням чисельності популяції Sus scrofa, як тимчасовий стримуючий ефект з наступною тенденцією до відновлення.Отримані результати можуть бути використані у розробці практичних рекомендацій щодо біологічного моніторингу, екологічного контролю та розробки ефективних заходів менеджменту лісового господарства щодо запобігання біологічній безпеці, пов’язаній з неконтрольованим поширенням виду Sus scrofa та африканської чуми свиней на основі універсальних екологічних механізмів регуляції чисельності популяції.