Поетика як методологічний інструмент дослідження філософсько-культурних явищ

У розвідці розглядається концепт «поетики» як інструменту методології, який у філософії та культурі може бути застосований до аналізу тексту. Відтак якщо в традиційних літературних, культурологічних etc. підходах – поетика декларувала головні творчі принципи та правила тексту, то наразі ми можемо вважати її одним з конститутивних методів у вивченні механізмів його створення та функціонування. Точкою опори до контекстуального визначення методологічного поетичного прийому взято сучасність/contemporary, в якій текст є відкритою структурую та горизонтом множинних міждисциплінарних тлумачень та інтерпретації. Головним джерелом до розуміння та пояснення методології поетики виступають розвідки структуралізму та постструтуралізму.

The research examines the concept of “poetics” as a methodological tool that can be applied to text analysis in philosophy and culture. Therefore, if in traditional literary, cultural, etc. approaches – poetics declared the main creative principles and rules of the text, so currently we can consider it one of the constitutive methods in studying the mechanisms of its creation and functioning. The point of support for the contextual definition of the methodological poetic technique is contemporary, in which the text is an open structure and a horizon of multiple interdisciplinary interpretations and interpretations. The main source for understanding and explaining the methodology of poetics is the exploration of structuralism and poststructuralism.