Political protest as factor of communication between power and society

The phenomenon of political protest as effective form of dialogue between citizens and
existent power in the process of social, political and economic transformations is examined,
because in times of crisis it is this form of society’s response to the events leading becomes. Аs
political protest is the instrument of communication its ability to influence on a political process
depends on many factors: resources of protest (legal field, human, material, temporal capitals),
scenario of protest, possibilities of resistance and others like that. Attention is drawn to the fact that
the development of the global Internet to create new mechanisms for interaction and feedback
between society and government, and direct communication between the parts and members of the
community. With development of virtual communication technologies the role of social networks in
development of protest moods and mobilization of population becomes dominant, social networks
grow into the decision factor of forming of civil society, go out into first place among the agents of
informative influence. Therefore facilities of communication of the modern informative world by
establishment of unlimited communication of no less unlimited amount of participants of society,
presently are pre-condition of possibility of revival of archaic forms of direct democracy.

Розглядається феномен політичного протесту як дієва форма діалогу між
громадянами і існуючою владою в процесі соціальних, політичних і економічних перетворень,
оскільки в умовах кризи саме ця форма реакції суспільства на події стає лідируючою.
Оскільки політичний протест є інструментом комунікації, його здатність впивати на
політичний процес залежить від багатьох факторів: ресурсів протесту (правове поле,
людські, матеріальні, часові ресурси), сценарію протеста, можливостей спротиву та ін.
Акцентується увага на тому, що з розвитком глобальної мережі Інтернет створюються
нові механізми забезпечення взаємодії та зворотного зв’язку між суспільством і владою і
безпосереднього зв’язку між частинами і членами суспільства. З розвитком інформаційно-
комунікаційних технологій роль соцмережей в розгортанні протестних настроїв і
мобілізації населення стає домінуючою, соціальні мережі перетворюються на вирішальний
чинник формування громадянського суспільства, виходять на перше місце серед агентів
інформаційної дії. Засоби комунікації сучасного інформаційного світу шляхом встановлення
необмеженої комунікації не менш необмеженої кількості учасників суспільства нині є
передумовою можливості відродження архаїчних форм безпосередньої прямої демократії.

Рассматривается феномен политического протеста, как действенная форма диалога
между гражданами и существующей властью в процессе социальных, политических и
экономических преобразований, поскольку в условиях кризиса именно эта форма реакции
общества на происходящие события становится лидирующей. Поскольку политический
протест является инструментом коммуникации, его способность влиять на политический процесс зависит от многих факторов: ресурсов протеста (правовое поле, человеческие,
материальные, временные ресурсы), сценария протеста, возможности сопротивления и
тому подобное. Акцентируется внимание на том, что с развитием глобальной сети
Интернет создаются новые механизмы обеспечения взаимодействия и обратной связи
между обществом и властью и непосредственной связи между частями и членами
общества. С развитием информационно-коммуникационных технологий роль соцсетей в
развертывании протестных настроений и мобилизации населения становится
доминирующей, социальные сети превращаются в решающий фактор формирования
гражданского общества, выходят на первое место среди агентов информационного
воздействия. Средства коммуникации современного информационного мира путем
установления неограниченной коммуникации не менее неограниченного количества
участников общества, в настоящее время являются предпосылкой возможности
возрождения архаических форм непосредственной прямой демократии.