Феноменологія естетичних переживань (особистості) і американська філософія мистецтва: порівняльний аналіз

Стаття присвячена аналізу естетичних переживань особистості в контексті феноменолого-естетичної методології. Спираючись на феноменологію Е. Гусерля, феноменологічну естетику М. Гейґера, О. Беккера, М. Дюфрена і А. Мальдіне та представників американської філософії мистецтва, таких як: М. Бердслі і Дж. Дікі, автор підкреслює ключову роль естетичного сприйняття (переживання) у формуванні естетичного досвіду (особистості). Автор статті підкреслює важливість феноменологічного методу як продуктивної методології в сфері естетики: естетичного досвіду, естетичних переживань, а також виділяє особливе проблемне поле феноменології естетики і поле досліджень американської філософії мистецтва. По-друге, сучасна феноменологія (А. Мальдіне, М. Дюфрен) багато у чому втратила певні контури наукової методології, доробки які ми отримали в гусерліанській традиції. Тому сьогодні важко зрозуміти, з яким філософським підходом ми маємо справу, чи то аналіз мови, культурології, етики, психології особистості чи естетики. Американські філософи мистецтва обережно користуються і мало говорять про феноменологічний проєкт, але слід розмежувати «суворість» феноменології, про що чітко писав Е. Гусерль, від методів досліджень естетичного (досвіду) в поглядах американських філософів мистецтва. В статті вперше використовується порівняльний аналіз поглядів представників феноменологічного руху та американської філософії мистецтва.

The article is devoted to the analysis of the aesthetic experiences of the individual in the context of the phenomenological-aesthetic methodology. Relying on the phenomenology of E. Husserl, the phenomenological aesthetics of M. Geiger, O. Becker, M. Dufrenne and A. Maldine and representatives of the American philosophy of art, such as: M. Beardsley and J. Dickie, the author emphasizes the key role of aesthetic perception (experience) in the formation of aesthetic experience (personality). The author of the article emphasizes the importance of the phenomenological method as a productive methodology in the field of aesthetics: aesthetic experience, aesthetic experiences, and also highlights a special problematic field of phenomenology of aesthetics and the field of research in American philosophy of art. Secondly, modern phenomenology (A. Maldine, M. Dufresne) has largely lost certain contours of scientific methodology, which we
received in the Husserlian tradition. Therefore, today it is difficult to understand what philosophical approach we are dealing with, whether it is the analysis of language, cultural studies, ethics, personality psychology or aesthetics. American philosophers of art are careful to use and talk little about the phenomenological project, but the "rigor" of phenomenology, as E. Husserl clearly wrote about, should be distinguished from methods of researching aesthetic (experience) in the eyes of American philosophers of art. For the first time, the article uses a comparative analysis of the views of representatives of the phenomenological movement and the American philosophy of art.