Особливості формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до керівництва колективним музикуванням школярів: сутність і специфіка

На основі аналізу та узагальнення наведених джерел готовність студентів до керівництва колективним музикуванням визначено як інтегративну професійно-особистісну якість, що відображає здатність, мотиваційну налаштованість і практичну спроможність майбутнього викладача організовувати, спрямовувати і творчо координувати процес спільного музикування учнів. Готовність поєднує в собі комплекс знань, умінь, навичок, професійних компетентностей, емоційно-ціннісних установок та рефлексивних якостей, які забезпечують ефективне художньо-педагогічне керівництво дитячим музичним колективом. Висвітлено специфічні особливості формування готовності студентів до керівництва колективним музикуванням школярів, зумовлені природою мистецької освіти та особливостями колективного музикування як форми творчої діяльності. Охарактеризовано сутнісні аспекти готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до керівництва колективним музикуванням школярів, які полягають в інтегративній єдності професійних знань, музично-виконавських і організаційно-комунікативних умінь, емоційно-ціннісного ставлення та творчої активності, що забезпечують здатність викладача цілісно, свідомо й результативно організовувати, спрямовувати й розвивати процес колективного музикування учнів як засіб їх художньо-естетичного й особистісного становлення.

The urgency of the problem is determined by the modern strategy of art education in Ukraine, aimed at forming a creatively active, initiative, and independent personality. In the process of professional training, a crucial place is occupied by the formation of readiness to lead collective music-making, which acts as a powerful factor in influencing the spiritual world of a person and their creative self-realization.
The purpose of the study is to highlight the essential aspects and specifics of the process of forming the readiness of future music teachers to facilitate collaborative musical practices among schoolchildren.
Methodology. The study is based on the analysis of psychological and pedagogical literature regarding the organization of collective activities and the formation of professional readiness. The phenomenon of readiness is considered an integrative professional and personal quality, reflecting the motivational attitude and practical capacity of a teacher to coordinate joint musical activities.
Results. The study found that forming readiness is carried out through an orientation toward creative and performing training, which contributes to the development of artistic and interpretive activity.
A key factor is intersubjective interaction in the "teacher – artwork – students" system. Such interaction provides an exchange of meanings and creative ideas, forming a pedagogical culture of mutual understanding. The specifics of this process are determined by the nature of art education and the features of collaborative musical practices. The main components include: The artistic-creative nature of learning, based on emotional and aesthetic experience. Integration of performance and pedagogical competencies, including conducting and ensemble facilitation. Development of reflexivity, allowing the teacher to evaluate the effectiveness of pedagogical actions. Humanistic orientation, which prioritizes the child's creative potential over passive execution.
Conclusions. The readiness of future music teachers is a holistic state that combines cognitive, operational, and reflexive components. It ensures the teacher's ability to effectively organize collaborative musical practices as a means of artistic, aesthetic, and personal growth of students. The essence of such readiness lies in the unity of professional knowledge and emotional sensitivity, which allows for the realization of the principles of the pedagogy of cooperation.