Пандемія COVID-19: перший досвід життя у дистанційному форматі

Abstract

Привабливий образ людини-номада, що прагне постійних змін свого місцеперебування, виплеканий та розтиражований філософією постмодерну, у пандемійно-карантинній реальності 2020 року трансформується у діджиталізованого номада, простором існування та діяльності якого стає Інтернет. Цей досвід карантинних обмежень, “уроки” проживання (виживання) за часів пандемії, українське суспільство використовує і у воєнних реаліях 2022-2026 років, тому репрезентована розвідка є важливою та актуальною. Постановка проблеми. Пандемія COVID-19 актуалізувала низку не лише медичних, а й соціальних та екзістенційних проблем, вирішення яких збагатило людство безцінним досвідом, навчило новим моделям співжиття та комунікації. Перемогти страшний вірус людство змогло завдяки об’єднанню, усвідомленню того, що без глобальної солідарності, емпатії, співробітництва та єдності на усіх рівнях, людство отримає поразку у боротьбі з пандемією, стане її жертвою. Тому одним із основних “уроків” 2020 року має стати усвідомлення необхідності об’єднання зусиль держав та народів, оскільки надія на те, що закриті кордони можуть вберегти від розповсюдження хвороби виявилася марною, те ж саме стосується і військової ситуації, оскільки перемогти агресора можна лише спільними зусиллями.The attractive image of a nomadic person who strives for constant change of location, nurtured and propagated by postmodern philosophy, is transformed in the pandemic-quarantine reality of 2020 into a digital nomad, whose space of existence and activity becomes the Internet. Ukrainian society is using this experience of quarantine restrictions and the “lessons” of living (surviving) during the pandemic in the military realities of 2022-2026, which is why this research is important and relevant. Problem statement. The COVID-19 pandemic has brought to light a number of not only medical but also social and existential problems, the solution of which has enriched humanity with invaluable experience and taught us new models of coexistence and communication. Humanity was able to defeat the terrible virus thanks to unity and the realization that without global solidarity, empathy, cooperation, and unity at all levels, humanity would lose the fight against the pandemic and become its victim. Therefore, one of the main “lessons” of 2020 should be the realization of the need to unite the efforts of states and peoples, since the hope that closed borders could prevent the spread of the disease proved futile. The same applies to the military situation, since the aggressor can only be defeated through joint efforts.