Підготовка майбутніх учителів початкової школи до реалізації ідей НУШ

У статті теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи із позицій реалізації ідей НУШ шляхом виокремлення провідних педагогічних підходів, форм, методів і технік, що спрямовані на формування ключових професійних компетентностей відповідно до Професійного стандарту. При написанні статті використовувалися такі методи як: аналіз і синтез; логіко-структурний аналіз; порівняльний аналіз; систематизація та узагальнення. Установлено, що ефективна реалізація освітньої реформи в Україні можлива лише за умови глибокого перегляду змісту та структури педагогічної освіти в закладах вищої освіти. Здійснено спробу систематизації вимог до професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів відповідно до Професійного стандарту (2024). Обґрунтовано, що кожна ідея НУШ (дитиноцентризм, педагогіка партнерства, цифровізація, індивідуалізація, безпечне інклюзивне середовище, компетентнісне та інтегроване навчання, розвиток інноваційності й творчості) корелює з певними групами професійних компетентностей учителя. Окреслено комплекс освітніх підходів, форм і методик, які є дієвими інструментами формування зазначених компетентностей (моделювання ситуацій, кейс-методи, освітні проєкти, EdTech-платформи, техніки фасилітації, тренінги з емоційного інтелекту, індивідуальні освітні маршрути, інтегровані міждисциплінарні модулів та ін.). З’ясовано, що сучасна педагогічна освіта потребує переходу від фрагментарної підготовки до динамічної, адаптивної та рефлексивної моделі професійного становлення вчителя, що має ґрунтуватися на міждисциплінарності, інноваційності, партнерській взаємодії та підтримці внутрішньої мотивації студента як майбутнього педагога. Перспективи подальших розвідок полягають в емпіричному дослідженні ефективності впровадження інноваційних педагогічних технологій у професійну підготовку педагогів.

The purpose of this study is to theoretically substantiate a model for the professional training of future primary school teachers through the lens of implementing the New Ukrainian School (NUS) principles. This involves identifying key pedagogical approaches, formats, methods, and techniques aimed at developing core professional competencies in accordance with the Professional Standard. The research methods include analysis and synthesis, logical-structural analysis, comparative analysis, systematization, and generalization. The findings reveal that successful implementation of educational reform in Ukraine is only possible through a profound revision of the content and structure of pedagogical education in higher education institutions. The study attempts to systematize the requirements for the professional training of future primary school teachers based on the 2024 Professional Standard. It is argued that each NUS principle–child-centeredness, partnership pedagogy, digitalization, individualization, safe inclusive environment, competency-based and integrated learning, and the development of innovation and creativity–correlates with specific groups of teacher competencies. A set of educational approaches, formats, and techniques is outlined as effective tools for shaping these competencies, including situational modeling, case methods, educational projects, EdTech platforms, facilitation techniques, emotional intelligence training, personalized learning paths, and integrated interdisciplinary modules. Ultimately, the study emphasizes the need for a shift from fragmented teacher preparation to a dynamic, adaptive, and reflective model of professional development. This model should be grounded in interdisciplinarity, innovation, collaborative interaction, and the nurturing of students’ intrinsic motivation as future educators. Prospects for further research lie in empirical studies on the effectiveness of implementing innovative pedagogical technologies in teacher training.