Сутність історіософії як феномену української культури в концепції Костянтина Кислюка

У статті проведено історіографічний аналіз культурологічної монографії Костянтина Кислюка, у якій втілена авторська достатньо повна концепція історіософії як інтелектуального феномену в історії культури України. Задля виявлення сутності заявленої теми в статті беруться до уваги найбільш важливі теоретичні та історичні аспекти. За Костянтином Кислюком, історіософія є найпоширенішою історико-пізнавальною практикою в українському середовищі, яка спрямована на осмислення культурно-історичних подій та явищ у житті українського народу. У статті аналізується теоретичне визначення Костянтина Кислюка концепту української історіософії. Вивчається система його поглядів на проблему розмежування понять «історіософія» та «філософія історії», що є спробою остаточного вирішення цієї наукової проблеми. Осмислюється різниця між видами, типами та формами історіософії як феномену української культури, відповідно до наведеної в монографії авторської аргументації. Особлива увага приділяється розвитку історіософської думки в Україні впродовж багатовікової історії. На матеріалі монографічної праці Костянтина Кислюка, від часів Середньовіччя і до початку ХХІ століття, у статті висвітлюються характерні особливості української історіософії на різних стадіях розвитку – виникнення, становлення, зрілості, модернізації. При цьому в статті аналізуються деякі тексти з літературних першоджерел.
У статті визначається новизна та практичне значення наукової культурно-історіософської концепції Кос-тянтина Кислюка в умовах соціально-ідеологічної кризи та культурно-політичних перетворень перших десятиліть пострадянського періоду незалежної України.
Також у матеріалі статті висвітлюються основні факти з біографії Костянтина Кислюка як помітного діяча в галузі наукової гуманітаристики в Україні сучасної доби.

The article presents a historiographic analysis of the culturological monograph by Konstantin Kyslyuk, which embodies the author's sufficiently complete concept of historiosophy as an intellectual phenomenon in the cultural history of Ukraine. In order to reveal the essence of the stated topic, the article takes into account the most important theoretical and historical aspects. According to Kostyantyn Kyslyuk, historiosophy is the most widespread historical and cognitive practice in the Ukrainian environment, which is aimed at understanding cultural and historical events and phenomena in the life of the Ukrainian people. The article analyzes Kostyantyn Kyslyuk's theoretical definition of the concept of Ukrainian historiosophy. The system of his views on the problem of distinguishing the concepts of “historiosophy” and “philosophy of history” is studied, which is an attempt to finally solve this scientific problem. The difference between the types, types, and forms of historiosophy as a phenomenon of Ukrainian culture is analyzed, in accordance with the author's argumentation presented in the monograph. Special attention is paid to the development of historiosophical thought in Ukraine throughout its centuries-old history. Based on the material of the monographic work of Konstantin Kyslyuk, from the Middle Ages to the beginning of the 21st century, the article highlights the characteristic features of Ukrainian historiosophy at different stages of development – emergence, formation, maturity, modernization. At the same time, the article analyzes some texts from literary primary sources.
The article determines the novelty and practical significance of the scientific cultural and historiosophical concept of Konstantin Kyslyuk in the conditions of the socio-ideological crisis and cultural and political transformations of the first decades of the post-Soviet period of independent Ukraine.
The article also highlights the main facts from the biography of Kostyantyn Kislyuk as a prominent figure in the field of scientific humanities in modern Ukraine.