Організаційно-методичні засади навчання 3D-моделювання учнів закладів загальної середньої освіти в умовах інтеграції очного та дистанційного навчання

У статті розглянуто організаційно-методичні засади навчання 3D-моделювання учнів закладів загальної середньої освіти в умовах інтеграції очного та дистанційного навчання. Обґрунтовано актуальність проблеми, зумовлену цифровізацією освіти, оновленням змісту інформатичної освітньої галузі, поширенням змішаних форм навчання та потребою формування в учнів практичних умінь роботи з сучасними цифровими інструментами. Проаналізовано нормативне підґрунтя дослідження та наукові праці, присвячені використанню цифрових технологій у змішаному навчанні, особливостям вивчення 3D-моделювання, добору програмного забезпечення, застосуванню 3D-друку й адитивних технологій в освіті. У статті визначено, що ефективне навчання 3D-моделювання має ґрунтуватися на раціональному поєднанні очної, дистанційної, синхронної, асинхронної та самостійної роботи учнів. Охарактеризовано доцільність використання очного компонента для пояснення складних понять, демонстрації інтерфейсу 3D-редакторів, відпрацювання базових операцій і корекції типових помилок, а дистанційного компонента – для опрацювання теоретичних матеріалів, перегляду відеоінструкцій, виконання тренувальних завдань, отримання консультацій і завантаження результатів практичної діяльності. Особливу увагу приділено добору програмного забезпечення для навчання 3D-моделювання, створенню електронних освітніх ресурсів, організації зворотного зв’язку, оцінюванню практичних і проєктних робіт, а також підтримці мотивації учнів. Запропоновано поетапну організацію навчальної діяльності: від ознайомлення з базовими поняттями та виконання репродуктивних завдань до частково-пошукової й творчо-проєктної діяльності. Обґрунтовано значення практичної спрямованості навчання, використання моделі «перевернутого класу», групової роботи, STEM-підходу та ознайомлення учнів з основами підготовки моделей до 3D-друку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням і експериментальною перевіркою методичної системи навчання 3D-моделювання, уточненням критеріїв оцінювання рівня сформованості відповідних умінь та створенням електронних освітніх ресурсів для різних моделей організації освітнього процесу.

The article examines the organizational and methodological principles of teaching 3D modeling to students of general secondary education institutions in the context of integrating face-to-face and distance learning. The relevance of the problem is substantiated by the digitalization of education, the renewal of the educational informatics, the spread of blended learning forms, and the need to develop students’ practical skills in working with modern digital tools. The study analyzes the regulatory framework and scholarly works devoted to the use of digital technologies in blended learning, the specific features of studying 3D modeling, the selection of software, and the application of 3D printing and additive technologies in education. The article determines that effective teaching of 3D modeling should be based on a rational combination of face-to-face, distance, synchronous, asynchronous, and independent student work. The appropriateness of using the face-to-face component for explaining complex concepts, demonstrating the interface of 3D editors, practicing basic operations, and correcting typical mistakes is characterized. The distance component is considered appropriate for studying theoretical materials, watching video instructions, completing training tasks, receiving consultations, and uploading the results of practical activities. Attention is paid to the selection of software for teaching 3D modeling, the creation of electronic educational resources, the organization of feedback, the assessment of practical and project-based work, and the support of students’ motivation. A phased organization of learning activities is proposed: from familiarization with basic concepts and the completion of reproductive tasks to partially exploratory and creative project-based activities. The importance of the practical orientation of learning, the use of the flipped classroom model, group work, the STEM approach, and students’ familiarization with the basics of preparing models for 3D printing is substantiated. The prospects for further research are related to the development and experimental verification of a methodological system for teaching 3D modeling, the clarification of criteria for assessing the level of formation of relevant skills, and the creation of electronic educational resources for various models of organizing the educational process.