Законодавчі та судові аспекти відшкодування шкоди, завданої військовою агресією в Україні

У статті здійснено комплексний аналіз законодавчих, нормативних та судових аспектів відшкодування шкоди, завданої масовою військовою агресією російської федерації в Україні, з урахуванням як національних, так і міжнародних механізмів. Розглянуто конституційні засади відшкодування шкоди та захисту прав громадян (ст. 3, 8, 55, 56 Конституції України), положення Цивільного кодексу України № 435-IV (ст. 1166–1177), а також спеціальні закони: Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII та проєкт Закону № 7538 «Про відшкодування шкоди, завданої під час збройної агресії рф». Проаналізовано низку підзаконних актів, зокрема Постанову КМУ від 20.03.2022 р. № 326, Постанову КМУ від 26.03.2022 р. № 380, Постанову Правління Національного банку України від
24.02.2022 р. № 18, Постанову КМУ від 30.05.2023 р. № 600, що регулюють питання державної допомоги та компенсації збитків, завданих агресією рф. Окрему увагу приділено судовій практиці, зокрема Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21), а також рішенням Конституційного Суду України (Рішення по справі № 1-рп/2011 та Рішення по справі № 4-р(II)/2023) і Європейського суду з прав людини (Велика палата (Grand Chamber), 09.07.2025 р., справа «Україна та Нідерланди проти росії»). Розглянуто практичні кейси українських державних компаній, таких як Нафтогаз України та Укрзалізниця, щодо претензій проти рф та механізмів відшкодування шкоди. Визначено ключові проблеми національного правового поля: відсутність єдиного закону про репарації, неоднаковість судової практики, юрисдикційна невизначеність, труднощі у доказуванні шкоди та складності виконання судових рішень. Показано, що впровадження спеціального законодавства, створення державного компенсаційного фонду із міжнародною участю, уніфікація судової практики та активна міжнародна співпраця (ЄС, Рада Європи, Світовий банк) здатні забезпечити ефективне відшкодування шкоди, відновлення соціальної справедливості та правопорядку в Україні.

The article provides a comprehensive analysis of the legislative, regulatory, and judicial aspects of compensation for damage caused by the large-scale military aggression of the russian federation against Ukraine, taking into account both national and international mechanisms. The constitutional foundations of compensation for damages and protection of citizens’ rights are examined (Articles 3, 8, 55, and 56 of the Constitution of Ukraine), along with the provisions of the Civil Code of Ukraine No. 435-IV (Articles 1166–1177), as well as special legislation, including the Law of Ukraine “On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine” No. 1207-VII and Draft Law No. 7538 “On Compensation for Damage Caused During the Armed Aggression of the russian federation.” The study also analyzes a number of subordinate legislative acts, in particular Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 326 of 20 March 2022, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 380 of 26 March 2022, Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine No. 18 of 24 February 2022, and Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 600 of 30 May 2023, which regulate issues of state aid and compensation for losses caused by the aggression of the russian federation. Particular attention is paid to judicial practice, including the Resolution of the Supreme Court of 14 April 2022 in case No. 308/9708/19 (proceeding No. 61-18782св21), as well as decisions of the Constitutional Court of Ukraine (Decision in case No. 1-рп/2011 and Decision in case No. 4-р(II)/2023) and the European Court of Human Rights (Grand Chamber judgment of 9 July 2025 in the case “Ukraine and the Netherlands v. Russia”). Practical cases involving Ukrainian state-owned companies, such as Naftogaz of Ukraine and Ukrzaliznytsia, concerning claims against the russian federation and mechanisms for compensation for damages are also examined. The key problems of the national legal framework are identified, including the absence of a unified law on reparations, inconsistencies in judicial practice, jurisdictional uncertainty, difficulties in proving damages, and challenges in enforcing court decisions. It is demonstrated that the adoption of special legislation, the establishment of a state compensation fund with international participation, the unification of judicial practice, and active international cooperation (the EU, the Council of Europe, and the World Bank) can ensure effective compensation for damages, restoration of social justice, and the rule of law in Ukraine.