Representation of ‘State’, ‘Authority’, and ‘Human Rights’ in English Digital and Printed Lexicographic Sources

The paper investigates the lexicographic representation of the lexical units ‘state’, ‘authority’, and ‘human rights’ in English etymological, digital, and printed dictionaries. The relevance of the study is determined by the growing importance of political, legal, and humanitarian discourse in contemporary society, as well as by the necessity to clarify the semantic scope of the key nominations verbalizing the concepts STATE, AUTHORITY, and HUMAN RIGHTS. The research aims to identify and compare the meanings of the analyzed lexical units in various lexicographic sources and to determine the similarities and differences in their semantic structures. The methodological framework combines general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, induction, deduction, and generalization) with special linguistic methods, including definition analysis, componential analysis, contextual analysis, contrastive analysis, and interpretation of etymological data. The empirical material comprises entries from digital dictionaries (Cambridge Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Collins Cobuild Advanced Learner’s Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, and Online Etymology Dictionary) as well as printed lexicographic editions. The results demonstrate that the lexeme ‘state’ possesses the broadest and most diversified semantic structure, combining meanings related to condition, political organization, territorial sovereignty, governmental activity, and ceremonial functions. The lexeme ‘authority’ reveals a relatively stable semantic core centered around power, legitimacy, institutional control, expertise, and permission, although different dictionaries foreground distinct semantic aspects. The collocation ‘human rights’ demonstrates the highest degree of semantic consistency across all analyzed sources and is primarily conceptualized through universality, fairness, equality, morality, legality, and protection from cruelty or institutional abuse. The study concludes that etymological dictionaries emphasize historical semantic development, digital dictionaries foreground communicative flexibility and contextual adaptation, whereas printed explanatory dictionaries provide more systematic semantic stratification, phraseological representation, and stylistic differentiation. The findings may contribute to further studies in lexicography, political linguistics, discourse analysis, and terminology research.

У статті опрацьовано лексикографічне представлення лексичних одиниць ‘state’, ‘authority’ та ‘human rights’ в англомовних етимологічних, цифрових і друкованих словниках. Актуальність дослідження зумовлена зростанням значущості політичного, правового та гуманітарного дискурсу в сучасному суспільстві, а також необхідністю уточнення семантичного обсягу ключових номінацій, що вербалізують концепти STATE, AUTHORITY і HUMAN RIGHTS. Метою дослідження є виявлення та порівняння значень аналізованих лексичних одиниць у різних лексикографічних джерелах, а також визначення подібностей і відмінностей у їхніх семантичних структурах. Методологічна основа поєднує загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, індукцію, дедукцію та узагальнення) зі спеціальними лінгвістичними методами, зокрема дефініційним аналізом, компонентним аналізом, контекстуальним аналізом, контрастивним аналізом та інтерпретацією етимологічних даних. Емпіричний матеріал охоплює словникові статті цифрових словників (Cambridge Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Collins Cobuild Advanced Learner’s Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English та Online Etymology Dictionary), а також друкованих лексикографічних видань. Результати дослідження демонструють, що лексема ‘state’ має найширшу та найбільш диверсифіковану семантичну структуру, поєднуючи значення, пов’язані зі станом, політичною організацією, територіальним суверенітетом, державною діяльністю та церемоніальними функціями. Лексема ‘authority’ виявляє відносно стабільне семантичне ядро, зосереджене навколо влади, легітимності, інституційного контролю, експертності та дозволу, хоча різні словники акцентують увагу на різних семантичних аспектах. Словосполучення ‘human rights’ демонструє найвищий ступінь семантичної узгодженості в усіх проаналізованих джерелах і переважно концептуалізується через універсальність, справедливість, рівність, моральність, законність і захист від жорстокості чи інституційного зловживання.
У статті зроблено висновок, що етимологічні словники акцентують історичний розвиток значень, цифрові словники висувають на перший план комунікативну гнучкість і контекстуальну адаптацію, тоді як друковані тлумачні словники забезпечують більш системну семантичну стратифікацію, фразеологічне представлення та стилістичну диференціацію. Отримані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях із лексикографії, політичної лінгвістики, дискурс-аналізу та термінознавства.