Інтертекстуальність як світомоделюючий фактор прози С. Д. Кржижанівського

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2018.
Дисертаційне дослідження присвячено осмисленню інтертекстуальності як світомоделюючого фактору естетичної системи малої прози С. Кржижанівського на матеріалі книг новел «Сказки для вундеркиндов» (1918–1925), «Чем люди мертвы» (1926–1933), «Неукушенный локоть» (1927–1941), «Мал мала меньше» (1937–1940).
У дослідженні виявлено і розглянуто константи генезисно-типологічної структури інтертекстуальності прози С. Кржижанівського: літературні, філософські претексти, міфопоетичні, фольклорні, легендарно-теїстичні компоненти, інтермедіальні елементи мистецтва, а також історичні джерела, артефакти інформаційного поля, топоси і локуси художнього простору. Проаналізовано стратегії контамінації, трансформації та модифікації гетерогенного полікультурного матеріалу як основи для створення індивідуально-авторської художньої моделі світу.