Архітектоніка освітнього простору у філософській прозі українського модерну: філософсько-антропологічний вимір
ISSN
2522-9699
Дата випуску
2026
Автор(и)
Дроботенко, М. О.
Корж, Г. В.
DOI
10.33930/ed.2019.5007.59(5-6)-3
Анотація
Попри активне використання поняття освітнього простору у сучасній філософії освіти, воно переважно пов’язується з організацією освітнього процесу або функціонуванням освітніх інституцій. Водночас недостатньо досліджено архітектоніку освітнього простору як внутрішній принцип організації культурного досвіду людини. Недостатньо розкритим залишається також потенціал української філософської прози доби Модерну для осмислення освіти як процесу людського становлення. У статті запропоновано авторське розуміння архітектоніки освітнього простору як внутрішнього принципу організації культурного досвіду, що визначає логіку людського становлення. На матеріалі творів Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Валер’яна Підмогильного, Лесі Українки та Володимира Винниченка показано, що дім, громада, дорога, природа, книга, місто та зустріч з Іншим утворюють взаємопов’язану систему культурних локусів, у межах якої освіта постає як процес інтерпретації досвіду, морального вибору та входження людини у світ культури. Доведено, що архітектоніка освітнього простору у філософській прозі українського Модерну визначається не сукупністю окремих культурних локусів, а логікою переходів між ними, яка забезпечує цілісність освітнього досвіду. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні категорії “архітектоніка освітнього простору” як філософсько-антропологічного концепту аналізу художнього тексту та розкритті її методологічного значення для сучасної філософії освіти.
Although the concept of educational space is widely used in contemporary philosophy of education, it is mainly associated with the organization of the educational process or the functioning of educational institutions. At the same time, the architectonics of educational space as an internal principle organizing human cultural experience remains insufficiently explored. The potential of the philosophical prose of the Ukrainian Modernist period for understanding education as a process of human development has likewise not been adequately investigated. The article proposes an original interpretation of the architectonics of educational space as an internal principle organizing cultural experience and determining the logic of human development. Based on the works of Ivan Franko, Mykhailo Kotsiubynskyi, Valerian Pidmohylnyi, Lesya Ukrainka, and Volodymyr Vynnychenko, it demonstrates that home, community, road, nature, book, city, and the encounter with the Other constitute an interconnected system of cultural loci within which education emerges as a process of interpreting experience, making moral choices, and entering the world of culture. The study demonstrates that the architectonics of educational space in the philosophical prose of the Ukrainian Modernist period is determined not by the sum of individual cultural loci but by the logic of transitions between them, which ensures the integrity of educational experience. The scientific novelty of the research lies in substantiating the concept of the architectonics of educational space as a philosophical and anthropological framework for the analysis of literary texts and in revealing its methodological significance for contemporary philosophy of education.
Теми
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Drobotenko_23_35.pdf
Розмір
411.49 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):c86018d45441b071c62c8ad463f3f904
