Філософсько-психологічні підвалини освітнього простору тоталітарного суспільства

Аналізуються філософсько-психологічні підвалини функціонування та розвитку простору освіти колишнього СРСР. Там панувала марксистсько-ленінська ідеологія з її фальшивими символами, закликами, принципами. І хоча в окремих моментах тодішньої освіти діяли певні гуманістичні і загальнолюдські сюжети, загалом освітній простір був ворожим людині і людяності, гуманізму і моральності. Він принижував людину, зводив її до поняття «ґвинтика» у великому державному механізмі. СРСР виявився нездатним до реагування на виклики часу оновлення, а його розпад зумовив зміни систем освіти. Становлення національних просторів освіти йшло разом з утворенням незалежних держав, що потребували реалізації національних інтересів, підготовки національно свідомих громадян саме через систему освіти.

The philosophy-psychological bases for functioning and development of education area in the former USSR are analyzed. The Marxist-Leninist ideology with its false symbols, appeals, principles there dominated. There were certain humanistic and universal plots in that education, but in general educational area was hostile to the person and humanity, humanism and morals. It humiliated the person, reduced it to a concept of "small screw" for a big machinery of government. The USSR appeared to be incapable to react on challenges and innovations of the time, and its disintegration caused changes
in education systems. Formation of national area of education went together with formation of the independent states which required realisation of national interests, to preparation of national conscious citizens through an education system.