Міжрелігійні організації: стан і напрями досліджень в українському контексті

На відміну від міжрелігійного діалогу, що став предметом ретельних розвідок як українських, так і світових дослідників релігії, увага до міжрелігійних організацій лишається непропорційно меншою від їх ролі у суспільному житті та на міжнародній арені. Стаття присвячена системному огляду головних напрямів сучасних досліджень міжрелігійних організацій. Послідовно розкриваються чотири аспекти: 1)можливі причини недостатньої дослідницької уваги до міжрелігійних організацій (зокрема вплив теорії секуляризації та порівняна«молодість» більшості з них); 2) проблема означення змісту поняття «міжрелігійні організації» (розширення кола дієвців, які можуть виступати від імені релігійних організацій, порівняння підходів до розуміння міжрелігійних організацій з висунутими ООН критеріями означення міжнародних організацій); 3)сучасні підходи до класифікації міжрелігійних організацій за колом учасників та складності адаптації цих класифікацій до українського контексту – неперекладності, зміни акцентів, національні преференції та усталеності; 4)функції міжрелігійних організацій на міжнародній арені та пов’язані з ними виклики: загроза політичної інструменталізації, проблема репрезентативності та включеності всіх дієвців, що особливо актуально для українських релігійних організацій, які в своїй більшості не мають самостійного представництва в міжнародних міжрелігійних організаціях. У висновках окреслено перспективи подальшого вивчення теми в контексті входження українських релігійних організацій у міжнародне релігійне поле.

In contrast to interreligious dialogue, which has been the subject of careful
scrutiny by both Ukrainian and foreign researchers of religion, attention to interreligious organizations remains disproportionately lower than their role in public life and in the international arena. This article aims to present a systematic review of the main directions of current researches on interreligious organizations. It consistently covers four aspects: 1) the possible reasons for the previous low research attention to interfaith organizations (in particular, the impact of the secularization theory and the relative "youth" of the majority
of interfaith organizations); 2) the problem of interpretation the term "interreligious organizations" (e.g., expansion of the range of actors who can act on behalf of religious organizations; correlation of approaches to interreligious organizations in religious studies with the UN criteria for defining international organizations); 3) current approaches to the classification of interreligious organizations based on the pool of participants and difficulties of adapting these classifications to the Ukrainian context – untranslatabilities, changes of emphasis, national preferences and connotations; 4) functions of interfaith organizations on international arena and its challenges: threats of political instrumentalization of religion, problem of representativeness and inclusion of all actors, which is especially relevant for Ukrainian religious organizations, most of which do not have independent representation in international interfaith organizations. The conclusions outline the prospects for further study of the topic in the context of growing diversity of interreligious organizations and of the entry of Ukrainian religious organizations in the international religious field.