Роль стилiв гумору в екзистенцiйнiй сповненостi молодi в умовах вiйни

Abstract

The article presents an empirical study of the role of humor styles in the existential fullness of young people, whose life unfolds in the conditions of war, where the purpose was to investigate and analyze the peculiarities of the relationship between certain styles of humor (in the context of other life resources) and the existential fullness of the individual. The solution of the tasks was implemented with the help of methods of theoretical elaboration of the problem (analysis, systematization, system analysis, comparison), empirical methods (the questionnaire of humor styles by R. Martin (HSQ), the “Scale of Existence” by A. Lengle, K. Orgler, the questionnaire for finding vital resources (model BASIC Ph by M. Lahad)), mathematical and statistical methods of data processing and interpretive methods of explaining the phenomena under study. The empirical study involved 220 young people with whom a trusting relationship was established in advance. The results of the study confirmed that the humor styles of a person are differentially related to the indicators of his or her existential fulfillment. Correlation analysis revealed the specificity of mediation in the following: the self-sustaining style of humor best expressed the adaptive single-vector model of constructing descriptors of the existential fullness of the individual, in particular through the involvement of a greater variety of life resources and systemic self-reflection. The existential life-creation landscape of individuals who actualize aggressive, auto-humiliating, affiliative styles of humor has emerged as complex, problematic, unstable, and traumatic. All indicators of existential fulfillment showed an inverse correlation with the auto-humiliating style of humor, which testified to its exceptionally maladaptive role. The obtained results recorded the significance of such a vital resource as feelings and emotions for all with different styles of humor, but also an inverse correlation of affiliative and aggressive astyles of humor with the indicator of “self-distancing” was established, which served as an argument for concluding the presence of quasi-reflection as a special form of psychological protection regarding the maladaptive functionality of the above-mentioned resource. A certain style of humor can mediate a specific trajectory of existential fulfillment of the individual. The most prevalent self-sustaining style of humor among young people today has confirmed its essential role in this process. Special psychological attention should be paid to cases with such styles of humor as auto-humiliating, aggressive, affiliative in order to help overcome their maladaptive functionality to varying degrees in relation to the process of existential fullness of the individual, whose life unfolds in the conditions of war. The ambiguous resonance and construction of existential fulfillment in young people is recorded in the case of the affiliative style of humor, when, in conditions of long-term uncertainty, existential crisis, its a priori adaptive potential demonstrated the inability of the individual to be sufficiently independent constructive. Therefore, it was the systematic approach that made it possible to cover and clearly design, organize, conduct and interpret the results of the presented intelligence, highlighting the specifics of specific cases.У статтi представлено емпiричну розвiдку щодо ролi стилiв гумору в екзистенцiйнiй сповненостi молодi, життєдiяльнiсть якої розгортається в умовах вiйни, де метою було дослiдити та проаналiзувати особливостi зв’язку певних стилiв гумору (в розрiзi iнших життєвих ресурсiв) iз екзистенцiйною сповненiстю особистостi. Розв’язання поставлених завдань реалiзовувалося за допомогою методiв теоретичного опрацювання проблеми (аналiз, систематизацiя, системний аналiз, порiвняння), емпiричних методiв (трьох методик: опитувальника стилiв гумору Р. Мартiна (HSQ), “Шкали екзистенцiї” А. Ленгле, К. Орглер, опитувальника для знаходження життєвих ресурсiв (модель BASIC Ph М. Лахада)), математико-статистичних методiв обробки даних та iнтерпретацiйних методiв пояснення дослiджуваних феноменiв. В емпiричному дослiдженнi взяли участь 220 молодих осiб, iз якими були встановленi заздалегiдь довiрчi взаємини. Результати дослiдження пiдтвердили, що стилi гумору особистостi диференцiйовано пов’язанi з iндикаторами її екзистенцiйної сповненостi. Кореляцiйним аналiзом з’ясовано специфiку опосередкування в наступному: самопiдтримувальний стиль гумору якнайкраще увиразнив адаптивну одновекторну модель конструювання дескрипторiв екзистенцiйної сповненостi особистостi, зокрема й завдяки залученню бiльшої рiзноманiтностi життєвих ресурсiв та системнiй саморефлексiї. Екзистенцiйний ландшафт життєтворення осiб, якi актуалiзують агресивний, аутопринизливий, афiлiативний стилi гумору, вималював- ся як складний, проблемний, нестабiльний i травмiвний. Усi iндикатори екзистенцiйної сповненостi продемонстрували обернений кореляцiйний зв’язок iз аутопринизливим стилем гумору, що й засвiдчило його винятково дезадаптивну роль. Отриманi результати зафiксували значущiсть наразi такого життєвого ресурсу як почуття та емоцiї для всiх осiб iз рiзним стилем гумору, але й встановлено обернений кореляцiйний зв’язок афiлiативного, агресивного й аутопринизливого стилiв гумору з iндикатором “самодистанцiювання”, що й послугувало аргументом виснування щодо дезадаптивного функцiоналу вищезазначеного ресурсу, наявностi квазiрефлексiї як особливої форми психологiчного захисту. Певний стиль гумору може опосередковувати специфiчну траєкторiю екзистенцiйної сповненостi особистостi. Найрозповсюдженiший нинi серед молодi самопiдтримувальний стиль гумору пiдтвердив свою порiвняно найдаптивнiшу й сприяючу роль у цьому процесi. Особливої психологiчної уваги потребують випадки з такими стилями гумору як аутопринизливий, агресивний, афiлiативний заради сприянню в подоланнi їхнього рiзною мiрою дезадаптивного функцiоналу щодо процесу екзистенцiйної сповненостi особистостi, життєдiяльнiсть якої розгортається в умовах вiйни. Неоднозначне резонування та конструювання екзистенцiйної сповненостi у молодi запротокольовано у випадку з афiлiативним стилем гумору, коли в умовах тривалої невизначеностi, екзистенцiйної кризовостi його апрiорний адаптивний потенцiал продемонстрував нездатнiсть особистостi до достатньої самостiйної конструктивностi. Тому саме системний пiдхiд дозволив охопити та чiтко спроєктувати, органiзувати, провести та iнтерпретувати отриманi ре- зультати представленої розвiдки, виокремивши специфiку конкретних випадкiв.