Modeling criminogenic threats in the transport infrastructure: current state and prospects

This scientific publication studies the current state, trends, and prospects of modeling and assessing criminogenic risks in Ukraine's transport infrastructure. Ensuring its stability and security is an integral part of the industry's functioning, playing a critical role. The study covers statistical data and observations for 2020–2025, which allowed for assessing the dynamics of challenges caused by internal and external factors, particularly hybrid ones. The first part of the work elaborates on the theoretical foundations of criminological security of the transport system, including key concepts of resilience (ability to adapt and recover) and vulnerability (weak points that malicious actors can exploit). Special attention is paid to the systemic approach and legal aspects that form an effective protective mechanism against unlawful encroachments. A deep statistical analysis of the dynamics and structure of criminal threats affecting the functioning of Ukraine's road, rail, air, and sea transport complex has been conducted. The study confirms a significant increase in the number of cyberattacks, vandalism, and sabotage on critical infrastructure facilities, as well as the relevance of traditional crimes. Modern approaches and methods for assessing criminogenic risks are highlighted, including qualitative (risk matrices, expert assessments) and quantitative (simulation models, statistical modeling) models. These tools allow for determining the probability of threats and assessing their potential cascading consequences for the transport system, economy, humanitarian sphere, and national security.
Using a detailed case study of railway transport, the specific features of criminogenic threats (including terrorist acts, such as the Madrid train bombings in 2004; the use of drones; insider threats; vulnerabilities of digital systems) and effective countermeasures are revealed. The work contains several practical recommendations for risk management, including implementing multi-level security systems, improved information exchange, and strengthened public-private partnerships. Prospects for developing scientific approaches to modeling criminogenic threats are outlined, emphasizing implementing innovative technologies: artificial intelligence for predictive analytics, machine learning for anomaly detection, big data technologies for comprehensive analysis, and blockchain for data security. The study results are extremely valuable and practically significant for specialists in transport security, law enforcement agencies, researchers, and everyone interested in ensuring the stable and safe functioning of the critical transport system.

Ця наукова публікація присвячена дослідженню сучасного стану, тенденцій та перспектив моделювання й оцінки криміногенних ризиків у транспортній інфраструктурі України. Забезпечення її стабільності та безпеки є невід’ємною частиною функціонування галузі, що відіграє критичну роль. Дослідження охоплює статистичні дані та спостереження за період 2020–2025 років, що дозволило оцінити динаміку викликів, зумовлених як внутрішніми, так і зовнішніми, зокрема гібридними, факторами. У першій частині роботи детально розглядаються теоретичні засади кримінологічної безпеки транспортної системи, включаючи ключові концепції стійкості (здатність адаптуватися та відновлюватися) та вразливості (слабкі місця, що можуть бути використані зловмисниками). Особливу увагу приділено системному підходу та правовим аспектам, що формують ефективний захисний механізм від протиправних посягань. Проведено поглиблений статистичний аналіз динаміки та структури кримінальних загроз, які впливають на функціонування автомобільного, залізничного, авіаційного та морського транспортного комплексу України. Дослідження підтверджує значне зростання кількості кібератак, вандалізму та диверсій на критичних інфраструктурних об’єктах, а також актуальність традиційних злочинів. Висвітлено сучасні підходи та методи оцінки криміногенних ризиків, зокрема якісні (матриці ризиків, експертні оцінки) та кількісні (імітаційні моделі, статистичне моделювання) моделі. Ці інструменти дозволяють визначити ймовірність виникнення загроз та оцінити їхні потенційні каскадні наслідки для транспортної системи, економіки, гуманітарної сфери та національної безпеки.
На прикладі детального кейс-стаді залізничного транспорту розкрито специфічні особливості криміногенних загроз (зокрема терористичні акти, як-от теракт у мадридському метро 2004 року; використання дронів; інсайдерські загрози; вразливості цифрових систем) та ефективні методи протидії їм. Робота містить низку практичних рекомендацій щодо управління ризиками, включаючи впровадження багаторівневих систем безпеки, вдосконалення обміну інформацією та посилення державно-приватного партнерства. Окреслено перспективи розвитку наукових підходів до моделювання криміногенних загроз, акцентуючи увагу на впровадженні інноваційних технологій: штучного інтелекту для предиктивної аналітики, машинного навчання для виявлення аномалій, технологій великих даних для комплексного аналізу та блокчейну для безпеки даних. Результати дослідження є надзвичайно цінними та практично значущими для фахівців у галузі транспортної безпеки, правоохоронних органів, науковців та всіх, хто зацікавлений у забезпеченні стабільного та безпечного функціонування критичної транспортної системи.