Літургійне богослов’я як галузь сучасного богослов’я в Україні

У статті досліджується сутність літургійного богослов’я як особливої та водночас фундаментальної форми богословського мислення, що поєднує безпосередній богослужбовий досвід з інтелектуальною рефлексією над природою Церкви, її сакраментальною структурою та еклезіологічним саморозумінням. Автор зосереджується на визначенні мети, завдань і місця цієї дисципліни у структурі сучасного академічного богослов’я України, підкреслює її вагоме значення для формування цілісного, інтегрованого й екзистенційно вкоріненого теологічного підходу. Показано, що літургійне богослов’я є не лише теоретичним осмисленням обряду чи його історичних форм, але й живим шляхом духовного досвіду, у межах якого віра набуває особистісного виміру, а богословські істини розкриваються в містагогічному горизонті зустрічі людини з Богом. Наголошено, що участь у літургії сприяє формуванню релігійної ідентичності як окремого вірянина, так і церковної спільноти загалом, інтегрує церковний, культурний, символічний і антропологічний виміри християнського життя і забезпечує тяглість традиції в сучасному контексті. Розкрито містагогічний потенціал літургії як засобу богопізнання, що дає змогу переходити від зовнішніх ритуальних проявів до їхнього внутрішнього сакраментального сенсу та до відкриття глибинного символізму богослужіння. Окреслено ключові виклики, що постають перед викладанням і науковим осмисленням цієї дисципліни в Україні: потреба чіткого розмежування між літургікою та літургійним богослов’ям, вироблення методологічної цілісності, удосконалення навчальних програм, посилення міждисциплінарних підходів і формування власної богословської школи. У підсумку підкреслено, що розвиток літургійного богослов’я є необхідною умовою інтеграції української богословської освіти в європейському науковому просторі, а також важливим чинником поглиблення сучасної церковної ідентичності й оновлення богословського дискурсу.

The article examines the essence of liturgical theology as a distinctive and at the same time fundamental form of theological thinking that unites direct liturgical experience with intellectual reflection on the nature of the Church, its sacramental structure, and its ecclesiological self-understanding. The author focuses on defining the goals, tasks, and place of this discipline within the structure of contemporary academic theology in Ukraine, emphasizing its significant role in shaping a holistic, integrated, and existentially grounded theological approach. It is shown that liturgical theology is not only a theoretical interpretation of ritual or its historical forms, but also a living path of spiritual experience in which faith acquires a personal dimension, and theological truths unfold within the mystagogical horizon of the human encounter with God. It is emphasized that participation in the liturgy contributes to forming the religious identity of both the individual believer and the ecclesial community as a whole, integrating the ecclesial, cultural, symbolic, and anthropological dimensions of Christian life and ensuring the continuity of tradition in the contemporary context. The mystagogical potential of the liturgy is revealed as a means of divine knowledge that enables the transition from external ritual expressions to their inner sacramental meaning and to the discovery of the profound symbolism of worship. The study outlines the key challenges faced in teaching and scholarly interpretation of this discipline in Ukraine, including the need for a clear distinction between liturgics and liturgical theology, the development of methodological coherence, the improvement of educational programs, the strengthening of interdisciplinary approaches, and the formation of a distinct theological school. In conclusion, the article emphasizes that the development of liturgical theology is a necessary condition for integrating Ukrainian theological education into the European academic space, as well as an important factor in deepening contemporary ecclesial identity and renewing theological discourse.