Мислення у вимiрах некласичної логiки

Стаття присвячена аналiзу мислення як когнiтивного процесу, що не зводиться до принципiв класичної бiнарної логiки та потребує залучення не-класичних логiчних пiдходiв для релевантної психологiчної iнтерпретацiї. Об-ґрунтовується положення про те, що природне мислення людини характеризує-ться багатозначнiстю, неповною визначенiстю, контекстуальною чутливiстю та локальною сприйнятливiстю, що робить його малопридатним для оцiнюва-ння у категорiях «iстинно / хибно». Показано, що поряд iз дедуктивно-iндуктивними операцiями мислення активно використовує абдуктивнi стратегiї, евристики й iнтуїтивнi приналежностi, особливо в умовах iнформацiйної неви-значеностi. Описано авторську «Методику текстуальних розривiв» як iнстру-мент дослiдження процесуальних i змiстових характеристик мислення. Мето-дика ґрунтується на реконструкцiї неповного наративу та дозволяє аналiзува-ти логiко-смисловi зв’язки мiж фрагментами тексту без жорсткого обмеження єдиної правильної вiдповiдi. Запропоновано типологiю п’яти базових змiсто-вих зв’язкiв (iмiтацiйнiсть, алогiчнiсть, аморфнiсть, логiчнiсть, ефазивнiсть), побудованих за принципом когнiтивної iєрархiї. Обґрунтовується доцiльнiсть дво- та багаторiвневої оцiнки смислового продукту iз застосуванням принци-пiв нечiткої та параконсистентної логiки. Нечiтка логiка використовується для фiксацiї градуальної належностi смислового зв’язку до кiлькох типiв одноча-сно. Параконсистентна логiка дозволяє оцiнити ступiнь впевненостi та сумнiви щодо отриманих експертних оцiнок. Запропоновано низку iнтегральних пока-зникiв (структурованостi, конструктивної визначеностi, гiбридностi, ентропiї та впевненостi оцiнки), що формують пiлотну метрику структурної змiстової нечiткостi. Зроблено висновок, що поєднання класичної, нечiткої та паракон-систентної логiки забезпечує бiльш повне та валiдне психологiчне оцiнювання мислення, дозволяючи виявити ядернi змiстовi структури, їхню варiативнiсть та невизначенiсть.

The article analyzes thinking as a cognitive process that cannot be reduced to the principles of classical binary logic and requires the involvement of non-classical logical approaches for relevant psychological interpretation. The study substantiates the proposition that natural human cognition is characterized by polysemy, incompleteness of certainty, contextual sensitivity, and local receptivity, making it ill-suited for evaluation within «true/false» categories. It is demonstrated that alongside deductive and inductive operations, thinking actively employs abductive strategies, heuristics, and intuitive associations, particularly under conditions of informational uncertainty. The author’s «Textual Gap Technique» is described as a tool for investigating the procedural and substantive characteristics of thinking. The methodology is based on the reconstruction of incomplete narratives and allows for the analysis of logical-semantic connections between text fragments without being strictly constrained by a single correct answer. A typology of five basic semantic connections is proposed (imitation, alogicality, amorphism, logicality, and effasiveness), structured according to the principle of cognitive hierarchy. The paper argues for the feasibility of two- and multi-level evaluation of semantic products using the principles of fuzzy and paraconsistent logic. Fuzzy logic is applied to capture the gradual membership of a semantic connection in several types simultaneously. Paraconsistent logic enables the assessment of the degree of certainty and doubt regarding the obtained expert evaluations. A series of integral indicators (structurality, constructive certainty, hybridity, entropy, and assessment confidence) are introduced, forming a pilot metric for structural semantic fuzziness. It is concluded that the integration of classical, fuzzy, and paraconsistent logic provides a more comprehensive and valid psychological assessment of thinking, allowing for the identification of core semantic structures, their variability, and inherent uncertainty.