Метафора як образно-семантичний чинник фразеотворення сучасної української мови

Стаття присвячена дослідженню особливостей процесу метафоризації фразеологізмів на позначення внутрішнього світу людини в українській мові. У роботі проаналізовано теоретичні засади метафори як одного з найважливіших чинників фразеотворення у лінгвістичних розвідках, обґрунтувано основні принципи метафоризації фразеологічних одиниць на позначення внутрішнього світу людини, визначено критерії метафоризації зазначених фразеологізмів, які є основою формування їхніх типів, простежено відображення етнокультурної специфіки у функціонуванні фразеологізмів. Відомо, що процес метафоризації переносить інформацію з базисної структури в нову, вторинну, і становить безперервний ланцюг фразеотворення, Фразеологічні метафори є виявом антропоцентризму як реалізації зв‘язку структури мови з мовцем, перенесення рис людини на навколишню дійсність. Вище зазначені положення дозволяють зробити висновок про те, що метафоризація, ґрунтуючись на використанні знаків однієї концептосфери на позначення іншої, є одним з найактивніших образно-семантичних чинників фразеотворення.

The article is devoted to the study of the peculiarities of the process of metaphorization of phraseologisms to mark the inner world of a man in Ukrainian language. The theoretical foundations of metaphor as one of the most important factors of phrase formation in linguistic intelligence are analyzed in the paper, the basic principles of metaphorization of phraseological units on designation of the inner world of human being are substantiated, criteria of metaphorization of these phraseologisms which are the basics of the formation types are pointed out, reflection of ethnocultural specifics in phraseologism is found out. The process of metaphorization is known transfers information from the basic structure into a new, secondary one, and constitutes a continuous chain of phrase formation, Phraseological metaphors are the manifestation of anthropocentrism as realization of the connection of the structure of language with the speaker, the transfer of human traits to the surrounding reality. The above stated provisions allow us to conclude that metaphorization based on the use of signs of one conceptual sphere to denote another is one of the most active figurative and semantic factors of phrase formation.