Логотип репозиторію
  • English
  • Українська
Увійти
Новий користувач? Зареєструйтесь.
ISSN 2310-8290
  1. Головна
  2. Серіальні видання Університету
  3. Освітній дискурс
  4. Випуск 59 (5-6)
  5. Огляд західно-європейських підходів розуміння часу в науці, філософії та мистецтві
 
  • Деталі

Огляд західно-європейських підходів розуміння часу в науці, філософії та мистецтві

ISSN
2522-9699
Дата випуску
2026
Автор(и)
Пенюк, В. Б.
DOI
10.33930/ed.2019.5007.59(5-6)-5
Анотація
Метою даного огляду є дослідити різноманіття філософських вчень, як наукового так і метафізичного характеру, виявити певні закономірності розвитку ідей в контексті світоглядної еволюції поглядів людини.
Аналізуючи різні концепти та підходи, з боку науки, філософії чи мистецтва, є можливість вичленити дві генеральні лінії розвитку західно-європейської думки, які за допомогою даного огляду можуть бути представлені та певним чином інтерпретовані. Основним методом дослідження є компаративістика, історичний метод: дослідження світоглядної картини у динамічному розвитку, становленні та у зв’язку з різними етапами розвитку суспільства, аналіз та синтез, абстрагування, герменевтична складова. На початку ХХ століття у фізиці з’явилась теорія відносності Альберта Ейнштейна і вона кардинально змінила погляди на світ. Це зумовило перегляд наукових вихідних положень тогочасної фізики та переосмислення картини світу загалом. В опозиції до поглядів Ейнштейна перебував французький філософ, засновник течії інтуїтивізму Анрі Бергсон. Він відстоював власну позицію розуміння часу, засновану на психологічному підході і розробляв концепцію тривалості. 6 квітня 1922 року у Парижі відбулись дебати Ейнштейна та Бергсона, де й зітнулись дві протилежні думки і позиції. В історії розвитку науки, філософії та мистецтва дві умовні лінії-підходи. Перша лінія у західно-європейській філософії започатковується у античних поглядах Геракліта та Аристотеля, умовно проглядається у християнських уявленнях про лінійну модель часу. В подальшому, спирається на погляди емпіричної філософії і, нарешті, набуває певної довершеності в класичній механіці Ісаака Ньютона. В подальшому закріплюється підходом позитивістів та матеріалістів та трансформується у погляди фізика Альберта Ейнштейна. Вперше центром специфічного розуміння “внутрішнього часу” стає психологічний підхід Августина Аврелія, який продовжиться у філософії Едмунда Гуссерля, Жана-Поля Сартра і стане стрижнем позиції Анрі Бергсона. Полемічне зіткнення двох підходів Ейнштейна/Бергсона, безумовно, дає цікавий результат для подальшого аналізу минулих та сучасних уявлень про час.
The purpose of this review is to explore the diversity of philosophical doctrines, both scientific and metaphysical in nature, and to identify certain patterns in the development of ideas within the context of the evolution of human worldviews. By analyzing various concepts and approaches – whether from the perspectives of science, philosophy, or art—it is possible to identify two general lines of development in Western European thought, which this review aims to present and interpret in a specific way. The primary research methods include comparative studies and the historical method: examining the worldview in its dynamic development and formation in relation to various stages of societal development, as well as analysis, synthesis, abstraction, and hermeneutics. At the beginning of the 20th century, Albert Einstein’s theory of relativity emerged in physics and it radically changed views of the world. This entailed a reevaluation of the fundamental scientific premises of contemporary physics and a rethinking of the worldview as a whole. Opposing Einstein’s views was the French philosopher Henri Bergson, the founder of the school of intuitionism. He defended his own understanding of time, based on a psychological approach, and developed the concept of duration. On April 6, 1922, a debate between Einstein and Bergson took place in Paris, where these two opposing views and positions clashed. In the history of the development of science, philosophy, and art, there are two general lines of thought. The first line in Western European philosophy has its origins in the ancient views of Heraclitus and Aristotle and can be roughly traced in Christian conceptions of a linear model of time. Subsequently, it drew upon the views of empirical philosophy and ultimately reached a certain level of perfection in Isaac Newton’s classical mechanics. Later, it was reinforced by the approach of positivists and materialists and transformed into the views of physicist Albert Einstein. For the first time, the psychological approach of Augustine of Hippo became the center of a specific understanding of “inner time,” an approach that continued in the philosophy of Edmund Husserl and Jean-Paul Sartre and undoubtedly became the cornerstone of Henri Bergson’s position. The polemical clash between the Einstein/Bergson approaches undoubtedly yields an interesting result for further analysis of past and present conceptions of time.
Теми

час

простір

простір-час

фізика

філософія

мистецтво

інтуїтивізм

екзистенціалізм

феноменологія

постнекласична наука...

позитивізм

постпозитивізм

синергетика

ідея циклічності часу...

ідея лінійності часу

психологічна концепці...

метафізика

кубізм

time

space

space-time

physics

philosophy

art

intuitionism

existentialism

phenomenology

post-classical scienc...

positivism

post-positivism

synergetics

the idea of the cycli...

the idea of the linea...

the psychological con...

metaphysics

Cubism

Файл(и)
Вантажиться...
Ескіз
Назва

Peniuk_41_50.pdf

Розмір

321.59 KB

Формат

Adobe PDF

Контрольна сума

(MD5):4554612df113b88079de17d1edbe8586

Сайт Наукової ббліотеки УДУ імені Михайла Драгоманова
Сайт Цифрових колекцій Наукової ббліотеки УДУ імені Михайла Драгоманова
Сайт УДУ імені Михайла Драгоманова
Registry of Open Access Repositories
Open DOAR

Створено за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Science

  • Політика конфіденційності
  • Зворотній зв'язок
Контакти:
Хархун Оксана Леонідівна
Тел.: (044) 239-30-39
вул. Пирогова, 9, каб. 157-6
E-mail: lib@udu.edu.ua