Розвиток діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю

Обґрунтовано основні етапи розвитку діалогічного мовлення дитини та специфіка побудови діалогу в діаді відносин “дитина-дитина”, властивості мовленнєвої поведінки, починаючи від протодіалогу й закінчуючи власне діалогом. Досліджено особливості пізнавальної діяльності дітей з помірною розумовою відсталістю, що зумовлюють специфічність їхнього мовлення, обраних засобів комунікації та діалогу, на вербальному й довербальному етапах онтогенетичного розвитку, специфіку міжособистісних взаємин у колективах дітей з помірною розумовою відсталістю. Представлено результати експериментального дослідження розвитку діалогічного мовлення та потенційних комунікативно-мовленнєвих можливостей дітей старшого дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю, в експериментальних змодельованих ситуаціях у рамках симетричної взаємодії в умовах спільної ігрової та предметно-практичної діяльності дітей. У ході реалізації методики корекційно-логопедичного впливу використовувались ігрові прийоми, спрямовані на розвиток діалогічного мовлення, індивідуальні та групові форми роботи з урахуванням психологічних особливостей дітей і створенням сприятливих умов для диференційованого підходу. Експеримент передбачав три напрями, відповідно до умов виникнення діалогу: ситуативно-діловий, позаситуативно-пізнавальний і позаситу- ативно-особистісний, з поступовим ускладненням умов діалогічної взаємодії, що сприяло розвитку комунікативних інтенцій і засобів їх лінгвістичного вираження. Дані, отримані по завершенні формувального етапу експерименту, підтверджують ефективність пропонованої методики розвитку діалогічного мовлення в дітей старшого дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю, оскільки вона сприяє засвоєнню мовленнєвих одиниць і правил їх функціонування в мовленнєвій діяльності, також результати експерименту свідчать про вдосконалення вмінь дітей у плані розгортання діалогічної взаємодії, координації вербальної поведінки на дискурсивному рівні.

The article substantiates the main stages in the development of a child's dialogical speech and the specifics of building a dialogue in the dyad of "child-child" relations, the properties of speech behavior, from protodialogue to dialogue. The fea- tures of the cognitive activity of children with moderate mental retardation, which determine the specificity of their speech, individual means of communication and dialogue, at the verbal and preverbal stages of ontogenetic development, the specificity of interpersonal relations in groups of children with moderate mental retardation, have been investigated. The article presents the results of an experimental study of the development of dialogic speech and potential communicative-speech capabilities of older preschool children with moderate mental retardation, in experimental simulated situations within the framework of symmetric interaction in conditions of joint play and subject-practical activities of children. In the course of the implementation of the methodology of corrective speech therapy, game techniques were used aimed at the development of dialogic speech, individual and group forms of work, taking into account the psychological characteristics of children and creating favorable conditions for a differentiated approach. The experiment envisaged three directions, according to the conditions for the emergence of a dialogue: situational-business, extra-situational-cognitive and extra-situational-personal, with a gradual complication of the conditions of dialogical interaction, which contributed to the development of communicative intentions and means of their linguistic expression. The data obtained at the end of the formative stage of the experiment confirm the effectiveness of the proposed methodology for the development of dialogic speech in older preschool children with moderate mental retardation, since it contributes to the assimilation of speech units and the rules of their functioning in speech activity, and the results of the experiment also indicate the improvement of children's skills in terms of deployment, interaction, coordination of verbal behavior at the discursive level.