Інтерактивні технології як засіб розвитку комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи

У статті розкрито теоретико-методичні засади застосування інтерактивних технологій як ефективного засобу розвитку комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Підкреслено, що сучасний освіт-ній простір, трансформований під впливом концепції Нової української школи, висуває до педагога вимоги, пов’язані зі здатністю організовувати діалогічну, партнерську та психологічно безпечну взаємодію з молодшими школярами. Проте традиційні моделі професійної підготовки студентів педагогічних спеціальностей не забезпечують належного рівня сформованості комунікативних умінь, оскільки ґрунтуються переважно на репродуктивних формах навчання та обмеженій кількості ситуацій реальної взаємодії. У межах статті інтерактивні технології розглядаються як середовище, здатне моделювати різноманітні педагогічні ситуації та забезпечувати розвиток мовленнєвих, соціально-комунікативних, інтеракційних, стратегічних та емоційно-комунікативних компонентів професійної компетентності майбутнього вчителя. Проаналізовано наукові підходи до розуміння комунікативної компетентності педагога та визначено структуру цього феномена відповідно до сучасних психолого-педагогічних концепцій. Обґрунтовано потенціал інтерактивних технологій (кооперативних, ситуативних, тренінгових, ігрових, цифрових і мультимедійних) для розвитку професійних умінь, що забезпечують якісну педагогічну взаємодію. Показано, що інтерактивні методи сприяють становленню суб’єктної позиції студента, активізують його здатність брати участь у діалозі, здійснювати фасилітацію, приймати комунікативні рішення та рефлексувати власні дії. У статті визначено педагогічні умови, що забезпечують результативність інтерактивного навчання: варіативність і проблемність завдань, психологічна безпека, мотиваційна підтримка, розвиток емоційного інтелекту, можливості для рефлексії й системна інтеграція різних технологій в аудиторну, позааудиторну та практичну підготовку. Окреслено методичні підходи до застосування інтерактивних технологій у професійній освіті майбутніх учителів, зокрема створення ситуацій моделювання, використання рольових ігор, тренінгів, цифрових платформ і симуляційних середовищ. Представлено логіку побудови моделі інтерактивного розвитку комунікативної компетентності, що поєднує цільовий, змістовий, процесуальний, інтеракційно-комунікативний та оцінювально-рефлексивний блоки. Результати дослідження підкреслюють необхідність системного впровадження інтерактивних технологій у підготовку майбутніх учителів початкової школи з метою формування комунікаційно компетентного педагога, здатного працювати у відкритому, партнерському й емоційно безпечному освітньому середовищі.

The article examines the theoretical and methodological foundations of using interactive technologies as an effective tool for developing communicative competence in future primary school teachers. The study emphasizes that the contemporary educational environment, shaped by the principles of the New Ukrainian School, requires teachers to demonstrate the ability to organize dialogical, partnership-based and psychologically safe communication with young learners. However, traditional models of teacher education, which rely largely on reproductive learning and provide limited opportunities for real interaction, fail to ensure the necessary level of communicative readiness among student teachers. Within this context, interactive technologies are conceptualized as a learning environment that models authentic or near-authentic pedagogical situations and promotes the development of linguistic, social-communicative, interactional, strategic and emotional components of teachers’ professional competence. The article analyzes recent scholarly approaches to defining the essence and structure of communicative competence and outlines its multidimensional nature in accordance with current psychological and pedagogical concepts. It substantiates the potential of interactive technologies–including cooperative learning, situational modelling, training and facilitation methods, game-based practices, digital and multimedia tools–for enhancing the professional skills necessary for effective pedagogical communication. Interactive methods are shown to facilitate the formation of student teachers’ subjectivity, activate dialogical engagement, support facilitation skills, decision-making, and reflective analysis of communicative behavior. The study identifies key pedagogical conditions for effective integration of interactive technologies: variability and problem-based nature of tasks, psychological safety, motivational support, development of emotional intelligence, opportunities for reflection, and systematic integration of interactive tools into classroom learning, extracurricular activities and teaching practice. Methodological approaches to applying interactive technologies are outlined, including role-play, situational tasks, cooperative assignments, simulations and the use of digital collaborative platforms. The article presents a model of interactive development of communicative competence, consisting of target, content, procedural, interactional-communicative, and assessment-reflective components. The findings highlight the importance of a systemic and purposeful implementation of interactive technologies in teacher education as a means of forming a communicatively competent primary school teacher capable of working within an open, collaborative and emotionally supportive learning environment.