Оптимізм і песимізм як психологічні ресурси адаптації дорослих в умовах війни

Оптимізм і песимізм у дорослих під час війни є відносно автономними психологічними характеристиками, пов’язаними з адаптацією, підтриманням внутрішньої опори та використанням ресурсів. Воєнні умови підсилюють ризики дистресу, але водночас актуалізують ресурси відновлення, соціальної підтримки та смислотворення. Оптимізм виступає ресурсом підтримання життєвої перспективи, саморегуляції та використання соціально-емоційних і особистісних ресурсів, тоді як песимізм може бути самостійним чинником ризику, пов’язаним із вищим дистресом і звуженням перспективи.