Календарна реформа в церквах України: літургійний час і трансформації церковної культури в новітній історії

У науковій статті календарну реформу в церквах України проаналізовано зі сторони організації літургійного часу, що призвело до наслідків у самому богослужінні й культурі в цілому. Актуальність запропонованої теми зумовлена тим, що календар у церковній традиції задає річний ритм служіння, також надає структуру циклу свят. У цьому контексті стає зрозуміло, що перехід на інший стиль неминуче зачіпає ідентичність і повсякдення практики вірян. Метою дослідження є з’ясування передумов календарних змін у новітній історії та оцінка, як саме перехід на новоюліанський календар (новий стиль) впливає на церковну культуру в православному культурному полі. Методологічною основою роботи стали історико-порівняльний і культурологічний методи. Зокрема, опрацьовано наукові публікації з проблематики дослідження, офіційні документи й заяви ПЦУ щодо календарних рішень 2023 року. Результатами дослідження стало виявлення того, що українська модель реформи має компромісний характер. Зміни переважно торкнулися нерухомого циклу свят, тоді як Пасхалія зберігається. Це дало можливість уникнути різкого розриву в ритмі богослужбового року. Також виявлено, що ключовими аспектами напруги для населення є двокалендарність, прив’язаність частини вірян до звичного святкування та ризики локальних конфліктів у громадах. Водночас реформа стимулює переосмислення церковної комунікації, практик служіння й символічних маркерів церковної належності. Зроблено висновок, що календарна реформа в Україні є не одноразовою подією, а тривалим процесом культурної адаптації, у якому літургійний час стає простором узгодження традиції, суспільних очікувань і церковних цінностей.

In this scientific article, the calendar reform in the churches of Ukraine is analyzed from the point of view of the organization of liturgical time, which led to consequences in the divine service itself and culture as a whole. The relevance of the proposed topic is due to the fact that the calendar in the church tradition sets the annual rhythm of service, and also provides a structure for the cycle of holidays. In this context, it becomes clear that the transition to a different style inevitably affects the identity and everyday practices of believers. The purpose of the study is to clarify the prerequisites of calendar changes in modern history and assess how the adoption of the Revised Julian calendar (new style) affects church culture in the Orthodox cultural field. The methodological basis of this work was the historical and comparative culturological methods. In particular, scientific publications on the research issues, official documents and statements of the OCU regarding calendar decisions for 2023 were analyzed. The results of the study revealed that the Ukrainian model of reform is of a compromise nature. The changes mainly affected the fixed cycle of holidays, while Paschalia is preserved. This made it possible to avoid a sharp break in the rhythm of the liturgical year. It was also found that the key aspects of tension for the population are the dual calendar, the attachment of some believers to the usual celebration and the risks of local conflicts in communities. At the same time, the reform stimulates a rethinking of church communication, practices of service and symbolic markers of church membership. It is concluded that the calendar reform in Ukraine is not a one-time event, but a long process of cultural adaptation, in which liturgical time becomes a space for harmonizing tradition, social expectations and church values.