Використання принципів художнього реалізму у балетних виставах 1930-х років на прикладі балетмейстерської діяльності Павла Вірського та Миколи Болотова

У публікації висвітлено особливості балетмейстерської діяльності відомих українських
хореографів 1930-х років – Павла Вірського (1905–1975) та Миколи Болотова (1904–1955).
Визначено основні етапи їхньої роботи у кількох балетних трупах України, проаналізовано
кращі танцювальні вистави. Доведено, що особливу увагу постановники приділяли побудові й
розробці масових танцювальних сцен. Прагнучи до життєво-історичної правдоподібності,
вони знаходили узагальнюючи деталі, виразні художні штрихи. Стверджуючи принципи
реалістичної балетної вистави, П. Вірський та М. Болотов повністю відмовилися від танцю
заради танцю і відтворювали в хореографії справжні драматичні образи. Можливість
використання розроблених П. Вірським та М. Болотовим реалістичних прийомів побудови
хореографічного спектаклю в умовах сьогодення обумовлює актуальність даного дослідження.

The publication features peculiarities of the choreography of well-known Ukrainian
choreographers of the 1930s – Pavlo Virsky (1905–1975) and Mykola Bolotov (1904–1955). The basic
stages of their work in several ballet troupes of Ukraine are determined, the best dance performances
are analysed. It has been proved that the directors paid special attention to the construction and
development of mass dance scenes. Striving for life-historical plausibility, they found generalizing
details, expressive artistic features. Affirming the principles of a realistic ballet performance, P. Virsky
and M. Bolotov completely abandoned dance for the sake of dance and reproduced true dramatic
images in choreography. Possibility of the use of worked out Pavlo Virsky and Mykola Bolotov realistic
receptions of construction of choreographic theatrical in the conditions of present time stipulates
actuality of this research.