Вплив масової культури на колективну ідентичність

Abstract

У статті запропоновано науково неупереджене дослідження впливу масової культури на колективну ідентичність. Його актуальність викликана пануванням у сучасній інтелектуальній думці песимістичних оцінок щодо соціальних наслідків масмедіа. Їх ідейною основою стали концептуально оформлені в ХІХ ст. елітарні теорії, представники яких (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше) одними з перших помітили зниження якості культури, унаслідок того, що посередність посіла провідні місця в інтелектуальній і культурній сферах. Ситуація, на переконання низки дослідників (Х. Ортега-і-Гассет, М. Гайдеггер, Т. Адорно), істотно загострилася завдяки індустріалізації, яка сприяла посиленню комерціалізації та стандартизації культурних продуктів. Поширення останніх заклало підвалини для уніфікації мислення та потреб людей, а тому і втрати ними культурної автентичності. Засилля одноманітних продуктів та мозаїчної інформації зумовлювало перетворення людини на безликого споживача, який не має притаманного модерним спільнотам протиставлення Іншим, тож усвідомлює себе не як член певної унікальної спільноти, а як представник усього людства. Поряд з песимістичними оцінками соціального впливу масової культури, в інтелектуальній думці ХХ ст. присутні підходи, представники яких фокусувалися на позитивних наслідках медіа для суспільства та культури. Чільне місце серед останніх посідають модерністські теорії націєтворення. Їх творці всебічно й аргументовано довели ключове значення масмедіа, передусім книгодрукування, у формуванні сучасних форм колективної ідентичності. Не змінилася роль медіа у формуванні внутрішньої єдності спільнот і з появою комерціалізованої масової культури. Розмаїтий зміст повідомлень останньої, як свідчать наукові розвідки другої половини ХХ ст., аудиторія не сприймає пасивно, а інтерпретує відповідно до наявного досвіду. Це дає можливість як окремій людині, так і цілій спільноті чинити опір владним структурам у їх спробі нав’язати певні ідеї чи цінності та відшукувати у медіаконтенті важливі для збереження та кристалізації власної ідентичності смисли, стратегії та програми.The article offers a scientifically unbiased study of the impact of mass culture on collective identity. Its relevance is caused by the dominance of pessimistic assessments of the social consequences of mass media in contemporary intellectual thought. Their ideological basis is the elite theories conceptualized in the nineteenth century. Their representatives (A. Schopenhauer, F. Nietzsche) were among the first to notice a decline in the quality of culture, as mediocrity took the lead in the intellectual and cultural spheres. The situation, according to a number of researchers (J. Ortega y Gasset, M. Heidegger, T. Adorno), was significantly exacerbated by industrialization, which contributed to the increased commercialization and standardization of cultural products. The spread of the latter laid the groundwork for the unification of people’s thinking and needs, and thus their loss of cultural authenticity. The dominance of monotonous products and mosaic information led to the transformation of a person into a faceless consumer who does not have the opposition to Others inherent in modern communities, and therefore does not realize himself or herself as a member of a unique community, but as a representative of all humanity. In parallel with the pessimistic view of the social impact of mass culture, the intellectual thought of the twentieth century saw the emergence of approaches that focused on the positive effects of media on society and culture. A good example in this context is the modernist theory of nation-building. Their creators have comprehensively and reasonably proved the key importance of mass media, and especially printing, in shaping modern forms of collective identity. The role of the media in shaping the internal unity of communities has not changed with the advent of commercialized mass culture. The diverse content of the latter’s messages, according to scholarly research of the second half of the twentieth century, is not perceived passively by the audience, but is interpreted according to the available experience. This enables both individuals and communities to resist the power structures in their attempts to impose certain ideas or values and to find in the media content the meanings, strategies, and programs important for preserving and crystallizing their own identity.