Development of extracurricular activities as a tool for preserving the mental health of secondary school students

This article examines how the participation in extracurricular activities effects the mental health of early adolescent students. Adolescents living in Ukraine experience chronic stress, which has become the norm for them, so it is important to investigate the relationship between structured extracurricular activities and psychological well-being of schoolchildren. The study involved 120 secondary school students aged 10-16 years (68 girls, 56.7%). Standardized instruments were used, such as the Spence Childhood Anxiety Scale (SCAS), the Children’s Symptom Checklist (PSC), the Toronto Empathy Questionnaire (TEQ), the Difficulty in Emotional Regulation Scale (DERS), the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), and the Academic Motivation Scale (AMS). In addition, data were collected through a questionnaire on interests and frequency of participation in extracurricular activities, namely: sports, intellectual, creative and socio-communicative. The results of the study showed that students had a high rate of internalization and externalization of anxiety, difficulties in psychosocial functioning, below-average scores in empathy and difficulties in emotional regulation. Using Pearson correlation analysis, a relationship was found between intellectual and creative extracurricular activities and motivation, empathy and psychosocial functioning. Gender differences were found between adolescent boys and girls, where girls show a greater interest in creative activities and have a higher level of empathy. Students of eighth and ninth classes noted lower intrinsic motivation compared to younger classes, and younger classes were more involved in extracurricular activities. Students who were more involved in extracurricular activities reported greater motivation and empathy, better emotion regulation, and less anxiety. The results confirm the need for a variety of extracurricular activities and their regularity in educational institutions in order to build mental resilience in students who are in a state of long-term stress due to full-scale war.

У цій статті вивчається як участь у позакласних активностях впливає на ментальне здоров’я учнів раннього підліткового віку. Підлітки, які проживають на території України, переживають хронічний стрес, який став для них нормою, тому важливо дослідити взаємозв’язок між структурованими позакласними активностями та психологічним благополуччям школярів. У дослідженні взяло участь 120 учнів віком 10-16 років (68 дівчат, 56,7%) середньої школи міста Києва. Було використано стандартизовані інструменти, такі як Шкала Дитячої Тривожності Спенса (SCAS), Список Дитячих Симптомів (PSC), Опитувальник Емпатії Торонто (TEQ), Шкала Труднощів у Емоційному Контролі (DERS), Багатовимірна Шкала Сприйнятої Соціальної Підтримки (MSPSS) та Шкала Академічної Мотивації (AMS). Окрім цього, були зібрані дані через анкетування по інтересах та частоті участі у позакласних активностях, а саме: спортивні, інтелектуальні, творчі та соціально-комунікативні. Результати дослідження показали, що в учнів високий показник інтерналізації та екстерналізації тривоги, труднощі у психосоціальному функціонуванні, показники нижче середнього по емпатії та труднощі у емоційній регуляції. За допомогою кореляційного аналізу Пірсона було знайдено зв’язок між інтелектуальними й творчими позакласними активностями та мотивацією, емпатією та психосоціальним функціонуванням. Знайдені гендерні відмінності між хлопцями та дівчатами підліткового віку, де дівчата проявляють більший інтерес до творчих активностей та мають більший рівень емпатії. Учні восьмих та дев’ятих класи відмічали у себе нижчу внутрішню мотивацію у порівнянні з класами молодше, а молодші класи більше залучені до позакласної діяльності. Учні, які були більш залучені у позакласну діяльність відмічали у себе більшу мотивацію та емпатію, кращу регуляцію емоцій, та меншу тривожність. Результати підтверджують необхідність у різноманітті позакласних активностей та регулярності їх проведень в закладах освіти з метою формування ментальної резильєнтності учнів, які перебувають у стані довготривалого стресу через повномасштабну війну.