Цивілізаційний генезис: від зародження до занепаду

Предметна сфера цивiлiзацiйного генезису мiстить чимало теоретико-концептуальних перехресть, якi впродовж багатьох десятилiть поспiль отримають фахове середовище в дискусiйнiй напрузi. Насамперед iдеться про змiстовну демаркацiю культури та цивiлiзацiї, а саме: наскiльки така процедура доцiльна з мiркувань перспектив капiталiзацiї епiстемологiчних ресурсiв i чи пiдлягає аргументацiя з цього приводу канонам наукової верифiкацiї? На-
ступна концептуальна iнтрига стосується генеалогiї та внутрiшньої логiки, яка генерує життєву програму (чи пак — дорожню карту) зародження, розвитку i вгасання цивiлiзацiї. Це — тi iнварiанти, якi здiйснюють влив на перебiг цивiлiзацiйної процесуальностi завжди й скрiзь. А насамкiнець виникає запитання щодо спiввiдношення значущостi iнварiантних та конкретно-iсторичних чинникiв — чий вплив є бiльш iстотним i визначальним?

The subject area of civilizational genesis contains many theoretical and conceptual intersections that have kept the professional environment in a state of debate for many decades. First of all, it concerns the substantive demarcation of culture and civilization, namely: to what extent is such a procedure appropriate in terms of the prospects for capitalizing epistemological resources and is the argumentation on this subject subject to the canons of scientific verification? The next conceptual intrigue concerns genealogy and the internal logic that generates the life program (or rather, the road map) of the emergence, development and extinction of civilization. These are the invariants that influence the course of civilizational processuality always and everywhere. And finally, the question arises about the ratio of the significance of invariant and concrete historical factors—whose influence is more significant and decisive?