Суспiльно-полiтична стабiльнiсть як складова системи iнформацiйної безпеки: виклики в умовах воєнного стану

Стаття зосереджується на аналiзi ролi iнформацiйної безпеки як фундаментального чинника у забезпеченнi полiтичної стабiльностi та безпеки громадян, суспiльства, держави. У контекстi воєнних умов акцент робиться на виявленнi та нейтралiзацiї шкiдливого впливу рiзноманiтних кiберзагроз, а також на стратегiях зменшення шкi-дливих наслiдкiв з метою пiдтримання соцiальної та полiтичної стабiльностi. У дослiдженнi вiдзначено вiдсутнiсть в Українi комплексної, ефективної моделi для системного забезпечення державної, суспiльної та iндивiдуальної iнформацiйної безпеки. В якостi основних iнструментiв поширення дезiнформацiї в умовах вiйни автори iдентифiкують соцiальнi мережi, пiдробленi або зламанi акаунти публiчних особистостей, а також локальнi та глобальнi чати у месенджерах.
Акцентується увага на значних проблемах, пов’язаних iз поширенням чуток, плiток, фальсифiкованої iнформацiї у контекстi iнформацiйної безпеки. Пiд цими феноменами розумiється широкий спектр практик, зокрема фейкова реклама, виступи псевдоекспертiв, вигаданi змови, манiпулятивнi клiкбейти. Окрема увага придiляється механiзмам поширення фальсифiкованих новин у соцiальних мережах, наприклад, використанню ботоферм, «фабрик тролiв», провокацiйних акцiй. Важливим є також розгляд фейкових новин як елемента iнформацiйного протиборства у контекстi росiйської агресiї, що передбачає зiткнення рiзних наративiв. Не зважаючи на численнi науковi працi, спрямованi на аналiз сутностi поняття «iнформацiйна безпека», вивчення основних загроз iнформацiйнiй безпецi, розгляд етапiв її вдосконалення, нацiональних правових основ забезпечення iнформацiйної безпеки, а також механiзмiв боротьби з дезiнформацiєю, в цiй сферi до сьогоднiшнього дня не було проведено системних дослiджень, якi б розглядали проблематику iнформацiйної безпеки в умовах воєнного часу, а також основнi механiзми протидiї дезiнформацiї в умовах воєнних дiй.
Метою цiєї статтi є аналiз викликiв та загроз iнформацiйнiй безпецi України у воєнний час та визначення механiзмiв боротьби з неправдивими новинами в умовах воєнного стану. Це дослiдження має важливе значення для розробки ефективних стратегiй iнформацiйної безпеки, якi враховують специфiку воєнного часу та динамiку геополiтичних впливiв та глобалiзацiї, з якими стикається Україна.
Стаття розкриває рiзнi компоненти iнформацiйної безпеки, зокрема iнформацiйнi техно-логiї та iнформацiйно-психологiчний захист. Значна увага придiляється освiтi населення у сферi медiаграмотностi, поширенню неспотвореної iнформацiї через державнi онлайн-ресурси, медiа, а також встановленню вiдповiдальностi за розповсюдження фальсифiкованих новин. Окремо обговорюються стратегiї управлiння фейковими акаунтами та нейтралiзацiї фейкових новин, зокрема за допомогою спецiалiзованих пiдроздiлiв кiбер-полiцiї. У статтi також визначаються та детально описуються основнi напрями вдосконалення iнформацiйної безпеки як важливої складової нацiональної безпеки України.

This article focuses on analyzing the role of information security as a fundamental factor in ensuring political stability and security of citizens, society and the state. In the context of wartime, the emphasis is on identifying and neutralizing the harmful effects of various cyber threats, as well as on strategies to reduce the harmful effects in order to maintain social and political stability. The study notes that Ukraine lacks a comprehensive, effective model for systematically ensuring state, public and individual information security. The authors identify social media, fake or hacked accounts of public figures, as well as local and global messenger chats as the main tools for spreading disinformation in times of war. Attention is focused on the importance of aspects related to the spread of rumors, gossip, and falsified information in the context of information security. These phenomena are understood to include a wide range of practices, including fake advertising, pseudo-experts, fictitious conspiracies, and manipulative clickbait. Particular attention is paid to the mechanisms of spreading fake news on social media, including the use of bot farms, troll factories, and provocative actions. It is also important to consider fake news as an element of information confrontation in the context of Russian aggression, which involves a clash of different narratives. Despite numerous scientific works aimed at analyzing the essence of the concept of «information security», studying the main threats to information security, considering the stages of its improvement, the national legal framework for ensuring information security, as well as mechanisms for combating disinformation, no systematic research has been conducted in this area to date that would address the issues of information security in wartime, as well as the main mechanisms for countering disinformation in the context of hostilities. The purpose of this article is to analyze the challenges and threats to Ukraine’s information security in wartime and to identify mechanisms for combating false news under martial law. This research is important for the development of effective information security strategies that take into account the specifics of wartime and the dynamics of geopolitical influences and globalization that Ukraine faces. The article describes various components of information security, including information technology and information and psychological protection. Considerable attention is paid to public education in the field of media literacy, dissemination of unadulterated information through state online resources and media, as well as establishing responsibility for the dissemination of fake news. The author also discusses strategies for managing fake accounts and neutralizing fake news, in particular with the help of specialized cyberpolice units. The article also identifies and describes in detail the main directions for improving information security as an important component of Ukraine’s national security.