Вплив реетимологізаційних процесів на словотвірну підсистему російської мови

Abstract

Статтю присвячено дослідженню впливу реетимологізаційних процесів на словотвірну підсистему російської мови, зокрема на функціонування квазікомпозитів, під якими розуміємо складні лексичні одиниці, що утворилися не конденсацією речень або словосполучень у складне слово, а альтернативним шляхом (за допомогою процесів афіксоїдації, за аналогією до вже існуючих у мові та мовленні слів, прямим запозиченням або калькуванням тощо). Доводимо, що квазікомпозити можуть виступати і як результат реетимологізаційних процесів у мові та мовленні, і як їх джерело.The article is devoted to the investigation of influence of reetimological processes on the word-building subsystem of the Russian language, namely, the functioning of quasi-composites under which we mean compound lexical units which have not been built by condensation of sentences and word-combinations into a compound word but in an alternative way (for example, with the help of affixoidation, by analogy to the already existing words, by means of the direct borrowing and calquing). Reetimology can be described as the process of back motivation which contains mistakes. In most cases borrowed words become the objects of reetimilogization, which is preconditioned by the tendency to simplification of the language and the necessity to explain new and strange lexical items. The author proves that quasicomposites may function as both the result of reetimological processes in the language and speech and their source. The scholar also analyzes pseudoetymology as a particular type of reetimogization and explains that it plays an important role in modern newspapers, magazines and the Internet for creating humorous effects. The author emphasizes that reetimologization cannot be analyzed only as a character feature of the folk language, a lot of words based on the folk etymology have become the parts of official dictionaries.Статья посвящена исследованию влияния реэтимологизационных процессов на словообразовательную подсистему русского языка, в частности на функционирование квазикомпозитов, под которыми понимаем сложные лексические единицы, образованные не благодаря конденсации предложений и словосочетаний в сложное слово, а альтернативным способом (с помощью аффиксоидации, по аналогии к уже существующим в языке и речи словам, путем прямого заимствования или калькирования и др.). Квазикомпозиты могут выступать и как результат реэтимологизации в языке и в речи, и как ее источник.