Artificial intelligence in foreign language teaching

Abstract

The integration of AI into education, particularly in foreign language learning, signifies a move towards digital didactics, blending traditional methods with new technologies. This shift fosters personalized learning and student autonomy by allowing AI to act as an individual assistant, tailoring content, pace, and exercises to each student's unique needs, language proficiency, and interests. AI tools like chatbots and intelligent tutoring systems offer dialogue, practice, and individualized support, helping students overcome specific weaknesses and build confidence. AI significantly enhances foreign language teaching by enabling adaptive feedback, increasing student engagement through gamification and authentic multimedia, and immediate feedback, which reduces anxiety. Furthermore, AI automates tasks such as content selection, feedback, and assessment, freeing teachers from time-consuming grading and potentially reducing the subjectivity and errors associated with human assessment. This can help address challenges like the high cost of language courses and teacher shortages. AI tools specifically support skill development by providing evaluative feedback on writing, real-time pronunciation feedback via voice recognition, and interactive speaking practice through chatbots and virtual assistants. They also aid vocabulary acquisition by identifying unknown words and providing contextualized explanations. The article studied the teacher's role evolvement from a traditional lecturer to a strategic guide and mentor, focusing on facilitating students’ use of AI tools and providing the crucial emotive component, deeper analysis, and comprehensive support that AI currently lacks, thus forming a new educational triad: teacher-AI-student. It stressed out the paramount importance for language learning of the access to authentic multimedia and real-world content, exposing students to genuine language use and creating immersive, dynamic learning environments that simulate real-life communication scenarios, thereby enhancing conversational skills and cultural competence.Інтеграція штучного інтелекту в освіту, зокрема у вивчення іноземних мов, означає перехід до цифрової дидактики й поєднання традиційних методів з новими технологіями, які сприяють покращенню персоналізованого навчання та автономії студентів, дозволяючи АІ виступати в ролі індивідуального помічника, адаптуючи контент, темп та вправи до особистих потреб, рівня володіння мовою та інтересів кожного студента. Інструменти АІ, такі як чат-боти та інтелектуальні системи навчання, пропонують діалоги, практичну індивідуальну підтримку, допомагаючи студентам подолати слабкі місця та підвищити їх впевненість. У статті підкреслюється, що АІ значно покращує викладання іноземних мов, забезпечуючи зворотний зв'язок, підвищує залученість студентів через гейміфікацію та використання автентичних мультимедійних матеріалів, миттєвий зворотний зв'язок. Крім того, АІ автоматизує такі завдання, як вибір контенту, зворотний зв'язок та оцінювання, звільняючи викладачів від трудомісткого оцінювання та потенційно зменшуючи суб’єктивність та помилки, пов’язані з людським оцінюванням, що може допомогти вирішити такі проблеми, як висока вартість мовного навчання та нестачу викладацьких кадрів. Інструменти АІ підтримують розвиток мовленнєвих навичок, надаючи оцінювальний зворотний зв’язок з письма, сприяє розвитку усного мовлення в реальному часі за допомогою розпізнавання голосу та інтерактивну практику говоріння через чат-боти та віртуальних помічників. Вони також допомагають у вивченні лексики, визначаючи невідомі слова та надаючи контекстуальні пояснення. В роботі досліджується еволюція ролі викладача від традиційного ментора до помічника і наставника, зосереджуючись на допомозі у використанні студентами інструментів АІ та забезпеченні емоційного компоненту, глибшого аналізу та всебічної підтримки, яких наразі не вистачає АІ, таким чином формуючи нову освітню тріаду: викладач-АІ-студент. Також наголошується, що доступ до автентичних мультимедійних матеріалів та реального контенту має першорядне значення для ознайомлення студентів зі реальним використанням мовних компонентів та створення динамічного навчального середовища, яке імітує реальні сценарії спілкування, тим самим покращуючи навички спілкування та культурну компетентність.