Перехід на структуровані освітньо-наукові програми як чинник інтеграції андрагогічного підходу у підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії

Статтю присвячено дослідженню проблеми модернізації змісту, методів і форм організації навчання в аспірантурі, спрямованого на підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Особлива увага приділяється
аналізу провідних позицій науковців щодо правомірності й доцільності уведення в аспірантурі структурованих освітньо-наукових програм, а також особливостей їх впливу на процес і прикінцевий результат підготовки здобувачів тре-
тього – освітньо-наукового рівня вищої освіти. Виокремлено суть трьох концептуальних позицій щодо модернізації освітнього процесу аспірантури, умовно означених як “дисертаційна”, “академічна” й “інтегральна”. Найбільш
конструктивною видається інтегральна позиція, згідно якої упродовж навчання в аспірантурі здобувач зобов’язаний
виконати всі вимоги освітньо-наукової програми, зокрема здобути компетентності, достатні для продукування нових
ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, провести власне наукове дослідження, результати якого мають наукову
новизну, теоретичне та практичне значення, а також захистити дисертацію. Доведено, що перехід в аспірантурі на
структуровані програми згідно специфіки кожної із спеціальностей вимагає трансформації освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти на засадах андрагогічного підходу, здатного в максимальній мірі враховувати інтелекту-
альні, вікові, гендерні й індивідуальні особливості здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, а також їхні
наукові, соціокультурні, особистісні й професійні інтереси й потреби. З’ясовано, що впровадження освітньо-наукових
програм, в яких освітній складовій відведено чільне місце, потребує застосування нових освітніх технологій, зокрема
таких, які враховують настанови андрагогічного підходу. Мета андрагогічного підходу полягає у проєктуванні такого
розвивального освітньо-наукового середовища аспірантури, яке засновано на суб’єкт-суб’єктній взаємодії, що пробуджує здатність аспірантів діяти відповідно актуальній чи перспективній освітній ситуації. Для цього суб’єкти,
які здійснюють діяльність по викладанню навчальних дисциплін в аспірантурі, повинні набути властивостей фахівців-
андрагогів, здатних до виконання рольових функцій консультанта, наставника, супервізора, модератора, фасилітатора, медіатора. Ці рольові функції забезпечують ефективність навчання, управління, консультування, педагогічно-
го супроводу й відповідної корекційної роботи з аспірантами різного віку як дорослими людьми шляхом дотримання
відповідних андрагогічних принципів. Останні орієнтують здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на
усвідомлення себе в ролі самовизначених дорослих та зрілих суб’єків освітньо-наукової діяльності, шляхом свідомого
відчуття власних освітніх та соціокультурних потреб, актуалізації пізнавальних та наукових інтересів, сприяючи
їхньому успішному особистісно-професійного саморозвитку й досягненням.

The article focuses on the problem of modernization of the content, methods, and forms of organization of doctorate study,
aimed to train the graduates of the Doctor of Philosophy degree programme. The emphasis is placed on the analysis of scientists’
leading views on the legitimacy and appropriateness of the introduction of the structured educational and scientific programs
to the doctorate degree training. It also looks at the peculiarities of their impact on the process and the final result of the third
and highest academic degree. We singled out the essence of the three conceptual positions on modernization of the doctorate
study, conditionally marked as “thesis”, “academic”, and “integral”. We believe that the most constructive position is the integrated
position, where doctorate students are obliged to fulfill all the requirements of the educational and scientific program, in
particular to acquire competencies applicable for generating new ideas, solving complex problems in professional or research
and innovation, mastering the methodology of scientific and pedagogical activities, conducting their own research, the results
of which have scientific novelty, theoretical and practical significance, as well as defending a dissertation. The article proves
that the doctorate study’s transition to structured programmes considering to the specifics of each area requires the transformation
of the educational and scientific environment of higher education on the basis of andragogical approach. It enables
the educators to take into account the intellectual, age, gender, and individual characteristics of the degree students, as well
as their scientific, socio-cultural, personal and professional interests and needs. It has been proved that the implementation
of educational and scientific programs with substantial educational component requires the use of new educational technologies,
especially those that take into account the andragogical approach. The andragogical approach is based on subject-subject
interaction and its objective is to design such an enriching educational and scientific environment for postgraduate students that
awakens their ability to act in accordance with the current or prospective educational situation. To achieve this, the subjects
involved in the teaching academic disciplines in the postgraduate course should acquire the qualities of andragogy experts
capable of performing the role functions of a tutor, mentor, supervisor, moderator, facilitator, and mediator. These role functions
ensure the effectiveness of teaching, management, counseling, pedagogical support, and appropriate error correction with postgraduate
students of different ages as adults by adhering to the appropriate andragogical principles. The latter direct external
PhD students toward their self-awareness as self-determined adults and mature subjects of educational and scientific activity
through awareness of their own educational and sociocultural needs and cognitive and scientific interests foregrounding, contributing
to their successful personal and professional development and achievements.