Вплив сучасних цифрових технологій на рухову активність студентської молоді

Abstract

У статті розглянуто проблему застосування сучасних цифрових технологій та гаджетів для моніторингу фізичної активності у фізичному вихованні студентської молоді. Обґрунтовано актуальність теми у контексті глобальних викликів, зокрема зростання рівня гіподинамії, цифровізації суспільства та потреби в модернізації підходів до організації занять. Проведено аналіз останніх досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, які доводять позитивний вплив фітнес-трекерів, смарт-годинників і мобільних застосунків на рівень рухової активності, мотивацію та самоконтроль користувачів. Окремо підкреслено освітній та соціальний потенціал цифрових технологій, що сприяють індивідуалізації занять, формуванню звички до фізичних вправ і популяризації здорового способу життя. У межах експерименту за участю 30 студентів закладів вищої освіти віком 18-21 років, розподілених на контрольну й експериментальну групи, досліджено вплив носимих пристроїв на результати тренувань. Протягом тримісячного періоду виявлено статистично достовірне підвищення кількості й тривалості занять у студентів експериментальної групи, а також покращення кардіореспіраторної витривалості, якості сну та показників рухової активності (р < 0,05). Аналіз щоденників та інтерв’ю показав, що основними чинниками зростання мотивації стали регулярний зворотний зв’язок, соціальні функції застосунків та візуалізація прогресу. Встановлено, що найбільш ефективними в поєднанні мотиваційного й результативного аспектів є смарт-годинники та фітнес-браслети, тоді як спеціалізовані сенсори й мобільні додатки виконують допоміжну роль. Узагальнено, що цифрові технології у сфері фізичної культури й спорту є вагомим чинником підвищення ефективності тренувального процесу та формування стійких здоров’язбережувальних практик серед студентської молоді. Обмеженням дослідження визначено невелику вибірку та суб’єктивність самозвітів. Перспективи подальших робіт полягають у залученні ширшої аудиторії, використанні лабораторних методів контролю та вивченні довготривалих ефектів застосування фітнес-гаджетів.The article examines the application of modern digital technologies and wearable devices for monitoring physical activity in university students’ physical education. The relevance of the topic is substantiated in the context of global challenges, including the growing prevalence of hypodynamia, rapid digitalization of society, and the need to modernize approaches to organizing physical training. A review of recent domestic and international studies demonstrates the positive impact of fitness trackers, smartwatches, and mobile applications on users’ activity levels, motivation, and self-control. Particular attention is paid to the educational and social potential of digital technologies, which promote individualization of training, the formation of regular exercise habits, and the popularization of a healthy lifestyle. An experimental study was conducted involving 30 university students aged 18–21, divided into control and experimental groups, in order to assess the influence of wearable devices on training outcomes. Over a three-month period, students in the experimental group showed statistically significant improvements in exercise frequency and duration, cardiorespiratory endurance, sleep quality, and overall physical activity (p < 0.05). Data obtained from training diaries and semi-structured interviews indicated that the main factors enhancing motivation were regular feedback, the social functions of applications, and the visualization of progress. The findings suggest that smartwatches and fitness bracelets are the most effective in combining motivational and performance aspects, while specialized sensors and mobile applications play a supplementary role. In conclusion, digital technologies in the field of physical education and sports represent an important factor in improving training efficiency and fostering sustainable health-preserving practices among students. The main limitations of the study include a relatively small sample size and the subjectivity of self-reported data. Future research perspectives involve expanding the sample, applying laboratory-based control methods, and examining the long-term effects of fitness gadget use.