Малі модульні ядерні реактори в Україні: екологічний контекст

В роботі наведено аналіз технічних та екологічних переваг щодо перспективного використання малих модульних реакторів (ММР), як елемента заміни інших видів генерації електроенергії в кризових умовах енергдефіциту в Україні. Пошук шляхів енергонезалежності ґрунтується на кліматичних цілях ЄС, Паризькій угоді та місії проєкту Green deal Ukraina. Малі модульні реактори сьогодні визначають як один із перспективних напрямів розвитку ядерної енергогенерації, зокрема, в умовах повоєнного відновлення, значного попиту на електроенергію, зростання запиту на енергетичну безпеку і низьковуглецеву енергетику в контексті заходів щодо боротьби зі змінами клімату. Представлено базовий сценарій розгортання малих модульних станцій по роках із сукупною потужністю від 0,3 ГВт у 2030 р. до 8,4 ГВт у 2050 р. Проведено оцінку «кліматичного дивіденду» та розрахунок уникнення викидів СО2 на період до 2050 року, та досягнення показника в 57144,7 млн т CO₂/рік. Визначено переваги використання ММР: менший розмір, «модульна» структура, більша гнучкість щодо регулювання потужності, високий рівень пасивної безпеки, швидкість у будівництві та введенні в експлуатацію, маневреність обладнання, децентралізація енергосистеми, які дозволяють розглядати ММР як додаткові варіанти енергогенерації в Україні. Висвітлено екологічні аспекти, як розширення переліку місць потенційного розташування ММР з урахуванням фізико-географічних зон України, цінних для збереження природоохоронних територій, рекреаційних зон та соціальної інфраструктури, визначення зони впливу проєктованого об’єкту, розробка ефективної системи моніторингу та контролю експлуатації ММР, поводження з відходами. Окреме питання залишається за законодавчим унормуванням впровадження ММР, зокрема, процедури оцінки впливу на довкілля, післяпроєктного моніторингу, оцінювання кумулятивних впливів нової діяльності.

The paper provides an analytical assessment of the technical and environmental advantages associated with the prospective deployment of Small Modular Reactors (SMRs) as a complementary alternative to traditional electricity-generation technologies under crisis conditions of energy scarcity in Ukraine. The search for pathways toward energy independence is grounded in the EU climate objectives, the Paris Agreement, and the mission of the Green Deal Ukraine initiative. Small Modular Reactors (SMRs) are currently recognised as one of the most promising directions in the development of nuclear power generation, particularly in the context of post-war recovery, rapid growth in electricity demand, increasing requirements for energy security, and the expansion of low-carbon energy solutions amid global climatechange mitigation efforts. A baseline scenario for the deployment of small modular nuclear plants across Ukraine is presented, projecting a cumulative installed capacity from 0.3 GW in 2030 to 8.4 GW in 2050. A «climate dividend» assessment and CO₂- emission-avoidance estimation were conducted for the period up to 2050, indicating a potential reduction of 57,144.7 million tonnes of CO₂ per year. The advantages of using SMRs have been identified: smaller size, modular design, greater flexibility in power regulation, a high level of passive safety, faster construction and commissioning, equipment maneuverability, and power system decentralization, which make it possible to consider SMRs as additional electricity generation options in Ukraine.
Environmental aspects are examined through an expanded spatial assessment of potential SMR siting locations, taking into account Ukraine’s diverse physiographic zones, the need to preserve protected natural areas, recreational territories, and social infrastructure. The paper also highlights considerations related to impact-zone delineation, the design of effective monitoring and operational control systems, and the management of radioactive waste. A separate set of challenges concerns the legislative and regulatory framework for SMR deployment, including environmental-impact assessment procedures, post-project monitoring obligations, and the evaluation of cumulative impacts arising from new nuclear activities.