Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere

This article explores the cultural tendencies of verbal etiquette among future professionals in the socio-economic field in the context of postmodern society during their professional training. The aim of the article is to investigate the formation peculiarities of communicative competence in education seekers of socioeconomic professions regarding the development of speech culture related to the problem of verbal etiquette in postmodern society. The components of communicative competence in future professionals of the socio-economic field include subjective, praxeological, and gnoseological aspects, which are interdependent and contribute to the development of communicative interaction in their professional activities. The research was conducted within the educational process of higher education institutions, employing identical measurement techniques, time, and duration of training, which allowed for diagnosing the level of communicative competence of future professionals in the socioeconomic field according to the criteria of speech culture. Communicative competence of future professionals in the socio-economic field is defined as the integration of scientific knowledge, intellectual and practical skills and abilities, virtual literacy in interpersonal interaction, competence in overcoming communication barriers, general culture, and personal qualities of education seekers capable of solving life-creative tasks.

У статті досліджуються культурні тенденції мовного етикету майбутніх фахівців соціально-економічної сфери в контексті постмодерного суспільства під час професійної підготовки. Мета статті – дослідити особливості формування комунікативної компетентності у здобувачів освіти соціально-економічних професій щодо розвитку мовленнєвої культури у зв’язку з проблемою мовного етикету в постмодерністському суспільстві. Компоненти комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціально-економічної сфери включають суб’єктний, праксеологічний та гносеологічний аспекти, які є взаємозалежними та сприяють розвитку комунікативної взаємодії у професійній діяльності. Дослідження проводилося в рамках навчального процесу вищих навчальних закладів із застосуванням однакових методик вимірювання, часу та тривалості навчання, що дозволило діагностувати рівень комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціально-економічної сфери за критеріями культури мовлення. . Комунікативна компетентність майбутніх фахівців соціально-економічної сфери визначається як інтеграція наукових знань, інтелектуальних і практичних умінь і навичок, віртуальна грамотність у міжособистісній взаємодії, компетентність у подоланні комунікативних бар’єрів, загальна культура, особистісні якості здобувачів освіти, здатні вирішення життєво-творчих завдань.