Теоретико-методологічні засади управління якістю освіти у вищій школі

У статті проаналізовано теоретико-методологічні засади управління якістю освіти у вищій школі. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком суспільства, глобалізацією освітнього простору та необхідністю інтеграції України до Європейського простору вищої освіти відповідно до міжнародних стандартів ESG. Якість вищої освіти сьогодні виступає стратегічним чинником інноваційного розвитку держави, що вимагає розроблення й упровадження ефективних внутрішніх систем її забезпечення безпосередньо у закладах вищої освіти (ЗВО). Зроблено комплексний аналіз, синтез, узагальнення й систематизація наукових джерел, метод порівняльного аналізу, а також системний підхід, який дозволив розглянути управління якістю як цілісну структуру взаємопов’язаних елементів.Розкрито сутність поняття «якість освіти» як інтегральної категорії, що поєднує нормативний, результативний та ціннісний виміри освітньої діяльності. Обґрунтовано ключові методологічні підходи до управління якістю: систем-ний, процесний (із реалізацією циклу PDCA), компетентнісний, аксіологічний та синергетичний. Охарактеризовано основні методичні інструменти оцінювання: внутрішній аудит освітніх програм, анкетування стейкхолдерів, аналіз успішності, експертна оцінка та моніторинг працевлаштування випускників. Особливу увагу приділено бенчмаркінгу як ефективному управлінському методу порівняльного аналізу та творчої адаптації найкращих світових академічних практик провідних університетів. Акцентовано на важливості формування внутрішньої культури якості, що базується на цінностях академічної доброчесності, відповідальності, партнерської взаємодії та орієнтації на безперервне вдосконалення університетського середовища. Доведено, що комплексне поєднання сучасних методологічних підходів, управлінських інструментів та принципів культури якості підвищує ефективність внутрішніх систем ЗВО, забезпечує модернізацію освітніх програм і підготовку конкурентоспроможних фахівців.

The article analyzes the theoretical and methodological foundations of quality management in higher education. The relevance of the study is driven by the rapid development of society, the globalization of the educational space, and the necessity of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area in accordance with international ESG standards. Today, the quality of higher education serves as a strategic factor in the innovative development of the state, which requires the development and implementation of effective internal quality assurance systems directly within higher education institutions (HEIs). The research employed a comprehensive analysis, synthesis, generalization, and systematization of scientific sources, the method of comparative analysis, as well as a systems approach, which allowed for viewing quality management as an integrated structure of interconnected elements.
The essence of the concept of «quality of education» is revealed as an integral category that combines the normative, result-oriented, and value-based dimensions of educational activity. The key methodological approaches to quality management are substantiated: systems, process (incorporating the PDCA cycle), competence-based, axiological, and synergetic approaches. The main methodological evaluation tools are characterized, including internal audit of educational programs, stakeholder surveys, academic performance analysis, expert evaluation, and graduate employment monitoring. Particular attention is paid to benchmarking as an effective managerial method for comparative analysis and the creative adaptation of the world’s best academic practices from leading universities. The importance of fostering an internal quality culture based on the values of academic integrity, responsibility, partnership interaction, and orientation toward the continuous improvement of the university environment is emphasized. It is demonstrated that the integrated combination of modern methodological approaches, management tools, and principles of quality culture enhances the effectiveness of internal HEI systems, ensures the modernization of educational programs, and fosters the training of competitive specialists.