Техніки саморегуляції у змісті фахової підготовки майбутніх учителів музики та хореографії до виконавської діяльності

У статті досліджуються техніки саморегуляції в контексті виконавської діяльності майбутніх учителів музики та хореографії. Проаналізовано специфіку фахової підготовки майбутніх учителів музики та хореографії, яка передбачає інтеграцією музично-виконавського, музично-пластичного, педагогічного та художньо-комунікативного аспектів. Окреслено основні риси виконавської діяльності вчителя музики та хореографії: поліструктурність, психофізіологічна залученість, творча активність та ініціативність, комунікативна спрямованість, творчо-інтерпретаційний характер, рефлексивність. Визначено, що специфіка виконавської діяльності виявляється в тому, що в умовах сценічного виступу або педагогічної взаємодії з учнями значного впливу на особистість вчителя мають фактори хвилювання, емоційної напруги, стресу, що можуть як стимулювати, так і дестабілізувати виконавський процес. За цих умов доведено необхідність інтеграції у зміст підготовки майбутніх учителів музики та хореографії ефективних технік саморегуляції, які комплексно поєднують досягнення музичної педагогіки, психології творчості, арттерапії та нейропсихології. Встановлено, що готовність майбутніх учителів музики та хореографії до саморегуляції виконавської діяльності цілісно охоплює тілесний стан, емоційно-вольову сферу, мислення, рефлексію, здатність до творчої інтерпретації. З цих позицій уточнено та здійснено функціональне групування технік саморегуляції (психофізіологічних, когнітивно-аналітичних, емоційно-вольових, діяльнісно-рефлексивних та творчо-регулятивних), які поєднують психоемоційні, технічні, художньо-інтерпретаційні, комунікативні та сценічні аспекти виконавської діяльності. Такий підхід дозволяє розглядати саморегуляцію не як допоміжний елемент, а як ключовий компонент професійної компетентності майбутнього педагога-музиканта і хореографа.

The article examines self-regulation techniques in the context of the performance activities of future music and choreography teachers. The specifics of the professional training of future music and choreography teachers are analyzed, which involves the integration of musical-performance, musical-plastic, pedagogical, and artistic-communicative aspects. The main features of the performance activity of a music and choreography teacher are outlined: polystructurality, psychophysiological involvement, creative activity and initiative, communicative orientation, creative-interpretative character, and reflexivity. It is determined that the specificity of performance activity is manifested in the fact that, under conditions of stage performance or pedagogical interaction with students, significant influence on the teacher’s personality is exerted by factors of excitement, emotional tension, and stress, which can both stimulate and destabilize the performance process. Under these conditions, the necessity of integrating effective self-regulation techniques into the content of training future music and choreography teachers is substantiated; these techniques comprehensively combine achievements of music pedagogy, psychology of creativity, art therapy, and neuropsychology. It has been established that the readiness of future music and choreography teachers for self-regulation of performance activity holistically encompasses bodily condition, emotional-volitional sphere, thinking, reflection, and the ability for creative interpretation. From these positions, the functional grouping of self-regulation techniques (psychophysiological, cognitive-analytical, emotional-volitional, activity-reflective, and creative-regulatory) has been clarified and carried out; these techniques combine psycho-emotional, technical, artistic-interpretative, communicative, and stage aspects of performance activity. Such an approach makes it possible to consider self-regulation not as an auxiliary element, but as a key component of the professional competence of the future teacher-musician and choreographer.