Деформації патріотизму та соціальна відповідальність у національних безпекових контекстах

У розвідці на основі системного, міждисциплінарного та конкретно-історичного підходів проведено аналіз патріотизму в діапазоні його життєвих проявів від деформацій на кшталт декларативного й дистанційного патріотизмів до дієвого/дійсного патріотизму, орієнтованого на відповідальність перед майбутнім української держави та суспільства; обґрунтовано необхідність формування політичного патріотизму в сучасних національних безпекових контекстах. Метою дослідження є аналіз деформацій патріотизму в сучасних національних контекстах, обґрунтування політичного патріотизму як релевантного безпековим викликам сучасної України та соціальної відповідальності у форматі відповідальності перед майбутнім як його маркера та необхідної складової. При проведенні дослідження використано методи філософської рефлексії, аналізу, зокрема порівняльного, аналізу документів, синтезу, моніторингу, спостереження та прогнозування. Контекстом дослідження є реалії сучасної України, що фактично перебуває в стані війни більше ніж десятиліття.
Своєрідність отриманих результатів: 1. На основі аналізу доробків вітчизняної науково-теоретичної думки щодо сутності та змісту патріотизму й національних програм і концепцій національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання продемонстровано, що вони традиційно розгортаються в площині синкретизму національного й патріотичного з наголосом на емоційно-чуттєвій складовій патріотизму.
2. Обґрунтовано, що такий підхід породжує деформації патріотизму як-от: «декларативний» і «дистанцій-ний» патріотизм, які в реаліях воєнного стану мають украй деструктивні наслідки. 3. Розкрито зміст і надано визначення «дистанційного» патріотизму. 4. Доведено на основі порівняльного аналізу міграційних процесів України й Ізраїлю як країн, котрі перебувають у стані війни, що патріотизм як практична дія не залежить повністю від екзистенційних загроз. 5. На основі аналізу динаміки суспільної думки щодо маркерів патріотизму (соціологічні дослідження 2021–2023 рр.) доведено, що сьогодні домінуючою стає тенденція на зміщення акцентів у бік визнання необхідності практичного підтвердження патріотизму конкретними діями на благо країни й українського суспільства. 6. Обґрунтовано, що ця тенденція свідчить про формування в українському суспільстві більш свідомої громадянської позиції та соціальної відповідальності. 7. Доведено, що патріотизм у форматі політичного патріотизму, який базується на сформованій громадянській позиції та соціальній відповідальності як відповідальності перед прийдешніми поколіннями, є релевантним безпековим викликам сучасної та повоєнної України. Дослідження відкриває широке коло перспектив для подальших розвідок науково-теоретичного й науково-практичного спрямування.

Based on systemic, interdisciplinary, and concrete-historical approaches, this study analyzes patriotism across the spectrum of its real-life manifestations ‒ from distorted forms such as declarative and distant patriotism to effective, genuine patriotism oriented toward responsibility for the future of the Ukrainian state and society. The necessity of fostering political patriotism in the context of contemporary national security challenges is substantiated.
The research aim is to examine how patriotism may be distorted in modern national contexts and to justify political patriotism as a relevant response to Ukraine’s current security threats. The study also emphasizes the importance of social responsibility ‒ understood as accountability to future generations ‒ as both a key marker and an essential component of modern patriotism. The research applies methods of philosophical reflection, analysis (including comparative analysis), document analysis, synthesis, monitoring, observation, and forecasting. The context of the study is contemporary Ukraine, which has effectively been in a state of war for more than a decade.
The originality of the obtained results lies in the following: 1. An analysis of domestic theoretical and scholarly approaches to patriotism, as well as national programs and concepts of national-patriotic and military-patriotic education, shows that they are traditionally framed through a fusion of national and patriotic elements, with a strong emphasis on the emotional-affective dimension of patriotism. 2. It is substantiated that this approach gives rise to distortions of patriotism, such as “declarative” and “distant” forms, which, under conditions of martial law, can have highly destructive consequences. 3. The content of “distant” patriotism is revealed and its definition is proposed. 4. Based on a comparative analysis of migration processes in Ukraine and Israel ‒ both countries in a state of war ‒ the study proves that practical manifestations of patriotism do not fully depend on existential threats. 5. Through the analysis of the dynamics of public opinion regarding markers of patriotism (sociological surveys of 2021–2023), it is demonstrated that the dominant trend today is a shift toward recognizing the necessity of practical confirmation of patriotism through concrete actions for the benefit of the country and Ukrainian society. 6. This trend is interpreted as indicating the formation of a more conscious civic stance and sense of social responsibility within Ukrainian society. 7. Finally, it is argued that patriotism – in the form of political patriotism rooted in a well-developed civic position and social responsibility understood as accountability to future generations – is relevant to both the current and post-war security challenges facing Ukraine.This research opens up broad prospects for further theoretical and applied studies.