Емпіричне дослідження особливостей професійної самосвідомості майбутніх фахівців спеціальної освіти

Abstract

В статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти зі спеціальної педагогіки. Процес визначення самосвідомості характеризується взаємопов’язаністю психологічних та педагогічних аспектів що безпосередньо впливають на його професійну зрілість та ефективність у корекційній діяльності. Підготовка фахівців на факультеті спеціальної та інклюзивної освіти є фундаментом професійної компетентності корекційного педагога, дозволяючи йому ефективно працювати з дітьми із особливими освітніми потребами, сприяючи їхній успішній інтеграції в суспільство. За результатами розподілу студентів за статусами професійної ідентичності виявлено, що найбільша частка студентів перебуває в статусі мораторію, тобто в стані кризи професійної ідентичності та активного пошуку варіантів її вирішення. Найменш поширеним виявився статус псевдоідентичності, який характеризується відчуженням від власної ідентичності та професійних ролей. Виявлено, що незначна кількість студентів мають негативний комплекс з переважанням зовнішньої негативної мотивації, що свідчить про вибір професії під тиском обставин або страх невдачі. Аналіз типів професійної самосвідомості виявив неоднорідність процесів професійного становлення. Аналіз структурних компонентів професійної самосвідомості показав, що найбільш розвиненими в майбутніх фахівців спеціальної освіти є мотиваційно-ціннісний та емоційний компоненти. Найменш розвиненим є операційний компонент що відображає недостатню впевненість студентів у власних практичних навичках. Це вказує на необхідність посилення практичної складової професійної підготовки. Встановлено важливість альтруїстичних властивостей та внутрішньої мотивації для формування професійної самоідентичності корекційних педагогів. Зазначено, що першочерговим завданням формування професійної самосвідомості здобувачів вищої освіти стає забезпечення під час навчання в університеті атмосфери довіри, взаємної поваги та конструктивної підтримки. Визначено, що розвиток самосвідомості майбутніх фахівців включає самопізнання, саморозуміння та здатність до професійної рефлексії.This article presents the results of an empirical study examining professional self-awareness among higher-education students in special education. The development of self-awareness is shaped by interrelated psychological and pedagogical factors that directly influence professional maturity and effectiveness in remedial and developmental practice. Training within Faculties of Special and Inclusive Education forms the foundation of professional competence, enabling future specialists to work effectively with children with special educational needs and to support their successful social integration. Analysis of professional identity statuses showed that the largest share of students are in moratorium, i.e., experiencing a crisis of professional identity and actively seeking its resolution. The pseudo-identity status was least prevalent and is characterized by detachment from one’s own identity and professional roles. A small number of students exhibited a negative pattern dominated by external negative motivation, suggesting a choice of profession under external pressure or fear of failure. Findings on types and structure of professional self-awareness indicate heterogeneity in professional formation. The motivational-value and emotional components were the most developed, whereas the operational component—reflecting insufficient confidence in practical skills—was least developed, underscoring the need to strengthen the practice-oriented component of professional training. The study highlights the role of altruistic traits and intrinsic motivation in forming professional self-identity among special educators. Creating an educational climate of trust, mutual respect, and constructive support during university studies is identified as a priority for fostering professional self-awareness, which encompasses self-knowledge, self-understanding, and professional reflection.