Можливості інтеграції освітньої робототехніки у зміст навчання інформатики у 5–9 класах

У статті досліджено можливості інтеграції освітньої робототехніки в навчання інформатики учнів 5–9 класів у контексті реалізації концепції Нової української школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвитку алгоритмічного мислення та суперечністю між значним педагогічним потенціалом освітньої робототехніки і її обмеженим використанням у шкільному курсі інформатики. Метою дослідження є виявлення й систематизація елементів змісту навчання, які створюють передумови для інтеграції робототехнічної діяльності в навчання інформатики. Методологічною основою дослідження є якісний документальний аналіз Державного стандарту базової середньої освіти, чинних модельних навчальних програм з інформатики та робототехніки, а також відповідних лінійок підручників. Результати дослідження засвідчили, що, хоча освітня робототехніка лише обмежено представлена як окремий компонент змісту навчання, програмування, алгоритмізація, моделювання, проєктна діяльність і робота з даними створюють належні умови для її інтеграції. На основі проведеного аналізу розроблено модель інтеграції освітньої робототехніки, яка поєднує зміст навчання інформатики, алгоритмічні компоненти, рекомендовані робототехнічні платформи та приклади навчальної діяльності з урахуванням вікових особливостей учнів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонована модель може бути використана для методичної підтримки вчителів, удосконалення змісту підручників, а також оновлення підготовки майбутніх учителів інформатики. Отримані результати підтверджують, що чинна нормативно-правова та навчально-методична база створює належні передумови для поетапної інтеграції освітньої робототехніки в навчання інформатики.

This study explores the possibilities of integrating educational robotics into informatics education for students in Grades 5–9 within the framework of the New Ukrainian School (NUS) concept. The relevance of the study stems from the growing need to develop computational thinking and from the discrepancy between the considerable pedagogical potential of educational robotics and its still limited use in school informatics courses.
The aim of the study is to identify and systematize those elements of the informatics curriculum that create opportunities for integrating robotics-based learning activities. The research is based on a qualitative document analysis of the State Standard of Basic Secondary Education of Ukraine, the current model curricula for informatics and robotics, and the corresponding series of informatics textbooks. The findings indicate that, although educational robotics is only marginally represented as an independent curriculum component, topics such as programming, algorithmization, modelling, project-based learning, and data processing provide appropriate conditions for its integration. Based on the document analysis, a model for integrating educational robotics into informatics education was developed. The proposed model combines curriculum content, computational thinking components, recommended robotics platforms, and examples of learning activities while taking students’ age characteristics into account. The practical significance of the study lies in the fact that the proposed model can support teachers’ methodological practice, contribute to the improvement of informatics textbooks, and facilitate the modernization of pre-service teacher education in informatics. The findings confirm that the current regulatory, curricular, and methodological framework in Ukraine provides favourable conditions for the gradual integration of educational robotics into informatics education.