Рецензія на наукову монографію : Зернецька Алла Анатоліївна. Функциональная система вербально-коммуникативной деятельности (компетентностный аспект) / А. А. Зернецька. – Харків, 2014. – 352 с.

У просторі сучасного філологічного знання комунікативній лінгвістиці (порів. також
терміни – назви деяких дисциплін: мовленнєва (мовна) комунікація; теорія та практика
мовленнєвої (мовної) комунікації; основи мовленнєвої (мовної) комунікації тощо)
безперечно належить одне з провідних місць – ця думка підтримується практично усіма
дослідниками, які тим або іншим чином стикаються з комунікативно-лінгвістичною
проблематикою. Підтвердженням цього, до речі, є і включення останніми роками у
навчальні плани вищої школи (перш за все – для студентів різних філологічних
спеціальностей, але не тільки) низки дисциплін комунікативно-лінгвістичного
спрямування: “Основи мовленнєвої (мовної) комунікації”, “Теорія та практика
мовленнєвої комунікації”, “Комунікативні стратегії” та інших.

В пространстве современного филологического знания коммуникативной лингвистике (сравн. также
термины - названия некоторых дисциплин: речевая (языковая) коммуникация; теория и практика
речевой (языковой) коммуникации; основы речевой (языковой) коммуникации и т.п.)
бесспорно принадлежит одно из ведущих мест - эта мысль поддерживается практически всеми
исследователями, которые тем или иным образом сталкиваются с коммуникативно-лингвистической
проблематикой. Подтверждением этого, кстати, есть и включение в последние годы в
учебные планы высшей школы (прежде всего - для студентов разных филологических
специальностей, но не только) ряда дисциплин коммуникативно-лингвистического
направления: "Основы речевой (языковой) коммуникации", "Теория и практика
речевой коммуникации "," Коммуникативные стратегии "и других.

In the space of modern philological knowledge of communicative linguistics (compare also
terms - the names of some disciplines: speech (language) communication; theory and practice
speech (language) communication; the basis of speech (language) communication, etc.)
undoubtedly belongs one of the leading places - this idea is supported by practically all
researchers who in one way or another face communicative and linguistic
problems. Incidentally, this is confirmed by inclusion in recent years
curricula of higher education (first of all - for students of different philological
specialties, but not only) a number of disciplines of communicative-linguistic
directions: "Fundamentals of speech (language) communication", "Theory and practice
speech communication "," Communicative strategies "and others.