Морально-етичні проблеми інклюзивності та безпеки в менеджменті соціальної роботи з використанням цифрових методів взаємодії із клієнтами

У сучасних умовах цифровізація соціальної сфери стає невід’ємною частиною менеджменту соціальної роботи, змінюючи традиційні підходи до надання соціальних послуг та взаємодії з клієнтами. Використання цифрових технологій – від онлайн-сервісів і електронних реєстрів до штучного інтелекту, big data, віртуальної та доповненої реальності – забезпечує підвищення ефективності, швидкості та масштабованості соціальної допомоги. Разом із тим виникають нові морально-етичні проблеми, пов’язані з конфіденційністю даних, доступом до послуг, ризиком алгоритмічної упередженості та необхідністю збереження гуманістичних цінностей. Дослідження підкреслює важливість поєднання технологій із принципами емпатії, довіри та людиноцентризму. Акцент зроблено на формуванні компетентностей фахівців щодо критичного використання ШІ, аналізу великих даних, оцінки цифрових ризиків та забезпечення інклюзивності для вразливих груп населення, зокрема людей похилого віку та осіб з інвалідністю. Розглянуто український і міжнародний досвід, включно з вимогами вебдоступності (WCAG), європейськими стандартами та специфікою електронних платформ, таких як «Дія» та ЄІССС. Висвітлено ключові морально-етичні проблеми цифрового менеджменту соціальної роботи: баланс між ефективністю рішень та дотриманням гуманістичних цінностей, відповідальність за безпечне використання алгоритмів, запобігання цифровій нерівності та підтримка якості взаємодії з клієнтами. Підкреслено, що цифрові інструменти не замінюють міжособистісний контакт, а доповнюють його, сприяючи підвищенню доступності, прозорості та справедливості соціальної допомоги. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням етичних стандартів цифровізації та аналізом практик формування безпечного інклюзивного середовища.

The digitalization of the social sphere is becoming a key component of social work management, transforming traditional service delivery and client interaction. This study examines the integration of technologies such as Artificial Intelligence (AI), Big Data, and virtual/augmented reality (AR/VR) into social practice. These tools enhance the efficiency, speed, and reach of social assistance, enabling personalized interventions and broader access for underserved communities. At the same time, digi-talization introduces moral and ethical challenges, including the protection of client confidentiality, equitable access to services, algorithmic bias, and the need to maintain humanistic values in social work. The study highlights the importance of coupling technological tools with core principles of empathy, trust, and person-centered care. Competencies for social workers include critical use of AI, analysis of large datasets, assessment of digital risks, and promoting inclusion for vulnerable groups, particularly the elderly and persons with disabilities. The research examines Ukrainian experiences, including the platforms "Diia" and the Unified Information System of Social Sphere (EISSCS), within an international framework emphasizing web accessibility (WCAG) and European digital standards. The discussion focuses on balancing efficiency with humanistic values, ensuring accountability for automated systems, reducing digital inequality, and preserving meaningful interpersonal interaction. Digital tools should support, not replace, human contact, enhancing accessibility, transparency, and justice in social services. Future directions include developing ethical standards and regulatory frameworks for digital social work and analyzing international best practices to ensure safe and inclusive digital environments for all clients.