Усупереч Броделю: передові риси матеріальної культури України 18–19-го століть (білий хліб і винокуріння)

Abstract

Загальною позицією західних дослідників є віднесення України до відсталих країн Східної Європи, які у 16–18-му століттях служили сировинною периферією Західної Європи, передусім експортерами хліба завдяки експлуатації залежних селян, щодо яких феодали здійснили «друге видання кріпацтва». Яскравим прикладом такого підходу є й відома тритомна праця французького історика Фернана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, 15–18-те століття», яка ще в 90-ті рр. була перекладена українською і яку досить широко цитують українські автори. Основна маса населення як Східної, так і Західної Європи в 16–18-му століттях пережила різке погіршення умов харчування, білий хліб став розкішшю і для еліти. Усупереч цьому на території України в цей час зафіксований досить якісний рівень харчування широкого загалу, перевага серед експортних галузей скотарства та винокуріння в поєднанні з відносно високою врожайністю зернових. Це передусім характерне для східних районів України з козацьким самоврядуванням, зокрема для Слобожанщини. Ф. Бродель також відзначав у країнах Європи поділ на реґіони, багаті на пшеницю і бідні на худобу, та реґіони з бідними ґрунтами, що спеціалізувалися переважно на скотарстві, водночас часто могли забезпечити більш високий рівень добробуту для селян. Яскравою особливістю України (передусім Східної і Південної) було те, що вона була багатою водночас і на пшеницю, і на худобу. Зерно для винокуріння сюди завозилося з Росії, яка служила сировинним придатком України. Це поєднувалося зі значно нижчим рівнем феодальної експлуатації українців порівняно з росіянами, такий стан зберігся і після скасування автономії України, коли українці сплачували втричі менші податки порівняно з росіянами. Україна, особливо її Схід і Південь, завдяки довготривалим наслідкам Козацької революції та наявності вільної землі набула у 18–19-му століттях деяких рис передових суспільств Західної Європи, зокрема й завдяки економічній експлуатації сусідніх реґіонів Росії як власної відсталої периферії.The general position of Western researchers is to attribute Ukraine to the backward countries of Eastern Europe, which in the 16th – 18th centuries served as the raw material periphery of Western Europe, primarily as exporters of grain at the expense of the exploitation of dependent peasants, in relation to whom the feudal lords carried out the “second edition of serfdom”. A vivid example of this approach is the famous three-volume work of the French historian Fernand Braudel “Material Civilization, Economy and Capitalism, 15th – 18th centuries”, which was translated into Ukrainian in the 1990s and is widely cited by Ukrainian authors. Moreover, the bulk of the population of both Eastern and Western Europe in the 16th – 18th centuries experienced a sharp deterioration in their nutritional conditions, so that even white bread became a luxury for the elite. Despite this, a fairly high-quality level of nutrition for the general public was recorded on the territory of Ukraine at this time, and the advantage among the export industries of cattle breeding and distilling in combination with a relatively high grain yield. This is primarily characteristic of the eastern regions of Ukraine with Cossack self-government, in particular for Slobozhanshchyna. F. Braudel also noted the division in European countries into regions rich in wheat and poor in livestock, and regions with poor soils, which specialized mainly in cattle breeding and at the same time could often provide a higher level of well-being for the peasants. A striking feature of Ukraine (primarily Eastern and Southern) was that it was rich in both wheat and livestock. Moreover, grain for distilling was imported here from Russia, which thus served as a raw material appendage of Ukraine. This was combined with a significantly lower level of feudal exploitation of Ukrainians compared to Russians, and this situation persisted even after the abolition of Ukraine’s autonomy, when Ukrainians paid three times less taxes than Russians. Ukraine, especially its East and South, due to the long-term consequences of the Cossack Revolution and the availability of free land, acquired in the 18th–19th centuries certain features of advanced societies of Western Europe, including through the economic exploitation of neighboring regions of Russia as its own backward periphery.