Ціннісне ставлення особистості до власного здоров’я як чинник розвитку саногенного мислення в юнацькому віці

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз ціннісного ставлення особистості до власного здоров’я як психологічного чинника, що детермінує розвиток саногенного мислення в юнацькому віці в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення внутрішніх психологічних ресурсів, здатних забезпечити стійкість, адаптацію та збереження психічного здоров’я особистості в умовах тривалого багатовимірного стресу, спричиненого воєнними подіями. На основі системного аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових підходів уточнено зміст і структуру саногенного мислення як інтегративного когнітивно-смислового утворення, що забезпечує конструктивну інтерпретацію життєвого досвіду, емоційну саморегуляцію та психологічну рівновагу. Доведено, що ціннісне ставлення до здоров’я виступає системотвірним чинником формування саногенного мислення, реалізуючи ціннісно-смислову, регуляторну, когнітивно-рефлексивну та захисно-буферну функції. Визначено, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування зазначених психологічних утворень, оскільки саме на цьому етапі відбувається активне становлення системи цінностей, життєвих смислів та механізмів саморегуляції. Обґрунтовано, що інтеграція здоров’я в ієрархію особистісних цінностей активізує внутрішні ресурси особистості, зокрема рефлексивність, усвідомленість і здатність до когнітивної реконструкції досвіду, що сприяє вибору адаптивних копінгових стратегій у стресогенних умовах. Розкрито психологічні механізми впливу ціннісного ставлення до здоров’я на розвиток саногенного мислення через процеси смислотворення, саморегуляції та оцінювання життєвих подій. Узагальнено, що сформоване ціннісне ставлення до здоров’я виступає ключовим ресурсом підтримання психічного благополуччя молоді в умовах воєнного часу. Визначено напрями подальших емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення взаємозв’язку між рівнем сформованості ціннісного ставлення до здоров’я та показниками саногенного мислення, а також на розробку психопрофілактичних і психокорекційних програм, орієнтованих на розвиток саногенних когнітивних стратегій.